Чути Часи ся змінили, стало легче жити, можна всьо зовбачити, можна всьо купити Відкрита на Захід широка дорога, люди повернулися до церкви, до Бога Молода держава кріпне з року в рік. Щезла Тимошенко, Янукович втік Ще москаль лютує то для нас біда, але й москалеві теж прийде п… Баби наші плідні, хлопи силу мають і ніяки вороги з нами не звладають Та тривожать нарід всякі баламути то там то сям в нашім краю всякі плітки чути. Кажут мою бабу поліцаї злапали що у Львові про наш ур’яд Щось нефайне ляпала. І що дурній бабі від ур’яду треба А я з того скористаю, звернуся до Неба слава ж тобі Сусе Христе не будемі Баба гризти...
сторінка: 2012-2020
| АВТОР ТВОРУ:
Федух Мар'ян Стефановіч
Вставай уже, близька моя й далека! Вже на стодолi белькотить лелека, Вже куры гомонять та верещить свиня Я ж сон тобi вповiм; а видiв нинi я: Що на долинi, коло нашої рiки В багнi по яйцi билися бики I бик бика в болото повалив I рога гострого йому в жовiт встромив I той вiд болю голосно рeвiв Крутив хвостом i жалiбно пердiв. Та був уже повалений на смерть I тiльки пердь чогось робив та пердь.
Чогось смерiд у хатi й тяжкий дух Згони з образiв тих зелених мух Будем молитися та бить земнi поклони Щоб нашi доблеснi вояки та загони Iз поля бою спiшно не втiкали, I щоб на Cходi ворога здолали Щоб вiн упав як бик, повалений на смерть I тiльки пердь було по нiм та пердь!
сторінка: 2012-2020
| АВТОР ТВОРУ:
Федух Марьян Степанович
Грання Чи ти в старших роках чи в молодших Зволiкаєш чи преш навмання Час даєтся тобi найсолодший Назва часовi тому грання. Чи в постелi чи в лузi чи в полi Чи в пiярах, в`язницi, на волi Чи при пошуках кращої долi Серед ночi а чи серед дня Грання, грання, грання.
Чи в Полicci а чи на Покутi В Коломиї, Стрию чи в Якутiї На Мальдивах а чи на Канарах В Трускавцi а чи в Карлових Варах Всiх хто тягнется свiтлого дня Всiх єднає потiха грання.
Ту властивiсть присущу людинi Мають конi, корови та свинi Та не має розуму скотина И фантазiю не розвиває Тож природа на них спочиває. Ну а вы молодi й чорнобривi Будьте в справi тотiй не лiнивi I звечора до пiзного дня Роздувайте вогныще грання.
Не томи себе роде людский Забавляйся при першiй нагодi У бiдатствi, добрi чи злагодi Пiдкор`яйся позиву природи В кращiм часi що має людина З гаслом потка та ще й пуцюрина Не настрашимся судного дня Грання, грання, грання.
сторінка: 2012-2020
| АВТОР ТВОРУ:
Федух Марьян Степанович
Tempora mutantur et nos mutamur in illis (Часи мiняються I ми разом з ними) Велику милiсть Небо має Що час людинi видiляє I в часi тiм вона живе I час у Cвiт її несе I щоб людина не творила Час приведе її в могилу.
Ось народилася дитина! Малесенька така, Пердить собi та молочко сосе Та вже дитину час несе. Ой! А воно вже на пiдлозi! Глянь! А воно вже на порозi! I так росте по Божiй Волi I вже дитина вчится в школi. А час пройде i та дитина Вже носить довгу пуцюрину I до науки вже не прагне Бо чось її спидниця тягне. А там i дiти опосiли Глянь – вже волосся стало бiле Пiдкралася бессонна нiч И лiзе вже вона на пiч. I та, колись мiцна людина Що мала довгу пуцюрину Уже нiчо в життя не просит А лиш безмiрно так голосить I вже нiчого не чекає Лиш газом стелю пiдпирае Та Смертi в Господа благае. Та скоро вже додолу злiзе I в яму вырыту залiзе I як казав Гнатко Лоййола: «Життя це е велика школа» А ще казав кудлатый Энгельс: «Предивный факт mutamur etnos»
сторінка: 2012-2020
| АВТОР ТВОРУ:
Федух Марьян Степанович
Реквiєм Oй ти доле моя, злая доле Що робити менi що дiяти Не наївся я качки до волi А вже час у могилу лягати. Ой вже час, вже кудлатий пописко Насипає в кадило смердяки Понесут м`я зi стиснутим писком На той цвинтар i там без подяки Зiгнию я i прахом зiстану I вже бiльше мiй качур не встане I та квiтка що качкою звется Вже на позив мiй не вiдзовется.
сторінка: 2012-2020
| АВТОР ТВОРУ:
Федух Марьян Степанович
Великдень Зазеленiло якось враз I п`яный запах терпкої верби Понесло легким вiтром по долинi А лiс стояв як той iконостас Вiн пiдпирав руками Небо синє I ораторiї пташинi Одвiчне Небо слухало й внимало I радiсть людям посылало А за долиною вологе пiло Кашками жовтими як обрусом накрыло А малиновый дзвiн стрясав озер безодню Вiн вповiдав про свята Великоднi I так було одвiку i до нинi I буде завше так на Укра є нi.
сторінка: 2012-2020
| АВТОР ТВОРУ:
Федух Марьян Степанович
