-Чом зі школи йдеш сумний? – спитав Івася тато. -Став я голову удома забувати часто. Кожен день питає вчитель. Певно, злість тримає. Що робити, як у тебе голови немає? Знов казала: Ой, Івасю, голова й два вуха, Ну ніяк тобі не лізе в голову наука.
сторінка: Вірш-усмішка
| АВТОР ТВОРУ:
ВІКТОР НАСИПАНИЙ
Знову мене до школи викликають. Я й не знаю, що вже там Ігорко міг витворити . Класна керівничка каже, що у неї вже нервів не вистачає. А у мене що нерви залізні? Я вже на тих вчителів дивитися не можу. Чуть що і давай батька в школу. Я скоро в школу щотижня, як на роботу ходити буду. Обнагліли вчителі. Самі не знають, що хочуть. Дітей мучать і батьків нервують. Але нічого. Я їх потрохи сам перевиховувати буду. Нехай знають. Я сам кого хочеш навчу. Школа називається …
Тільки сів удвох вечерять з жіночкою Вася, То й розмова непроста між ними почалася. Стала Рая враз жалітись за вечірнім чаєм, Що і грошей, і уваги їй не вистачає. - Замість квітів і цукерок, плиток шоколаду Краще ти кохану жінку шубою порадуй.
сторінка: Вірш-усмішка
| АВТОР ТВОРУ:
Віктор Насипаний
