Щось я відчуваю, що твір на "відмінно" не "тягне". Чи сильно відверто і разом з тим по-простому. Чи після прочитаного картоплю не хочеться більше їсти. Не знаю
За відвертість - відмінно, але ось віршоване слово трохи кульгає. Тому загальна оцінка - тільки 4. Попрацюйте над твором, сподіваюсь у Вас все отримається
А я тут трішечки не згоден. Уявіть, якби пан Василь Шляхтич писав твори як і всі, "чистою українською"? Мені він, його твори, подобаються такі, як є, з Лемківською говіркою. Ось так і майже про всіх нас можна сказати звідки він родом. І що? Це не погано, а дуже добре!
Звичайно, якщо у віршах одні будуть допускати одні русизми, інші - більшіть слів з Польщі, Угорщини, а хтось "розбавить" іншомовними аж занадто, то це вже не поезія, не краса, а звичайний словесний хлам.
Тож віршуйте, пане Олексіє, і усі поети і не втрачайте зв*язок з рідним краєм!
Дякую за твір! Ось таке у нас сьогодення... Погане? Ні. Бо маємо можливість провести час у колі друзів, знайомих, яких без Інтернету ніколи не знали. А за твір - відмінно!
Ти в них серце відняв дароване. І залишив їм, закатованим Тільки подих Свій замордований. --- Тобто у людини замордований подих (??) і вона відняла у закатованих дароване серце? То виходить такий прозовий переклад твору? І чи не забагато непояснених і переплутаних страждань-катувань? Можливо Ви описували якусь подію? Тоді яку?
... можливо і правий. Хоч теж хочеться закінчення в тоні, заданого першими рядками. Але що вдієш. Життя... Про те потрібно пам*ятати, що поряд з нами є ще і інші люди, яким гірше, а ніж нам.
Кілька рим ніби з Т.Шевченка, але, на жаль не досконало, так як Кобзар. Воно й зрозуміло, але пере тим, як використовувати такий стиль і рими, необхідно ретельно працювати над твором. Поки, вибачайте - лише 3-йка
До речі, на нашому Форумі була тема про колективний напис твору. Тільки прозового. А Ви можете створити таку тему про вірш. Буде цікаво. Звичайно, можете продовжувати і тут, у коментарях до цього твору
Ну не знаю, але у порівнянні з твором пані Софії (той, де Ви рекомендували для перегляду, тобто про дитячу гру у "войнушки") цей вірш набагато важчий для сприйняття. Але є і плюс - оригінальність викладу матеріалу та порівняння - бинт-бант та ін.
Так, згоден з Вами, Софіє. Я просто у захваті від твору(спочатку було не погоджувався зі словами про ненавмисну зраду. Та потім "дійшло", що можливо описано про зраду у людських, товариських стосунках чи щось інше)!!!
Головне, пане Віталій, що Ви у серці залишеєтесь бути УКРАЇНЦЕМ. І окрім усвідомлення цього ще й прекрасні твори пишете. Мені сподобалось, на відмінно!
Ви опублікували твір у розділі "Бажаєте мати інтерактивну сторінку?". Тож якщо і справді бажаєте, то надішліть власну коротку біографічну довідку та фото (якщо не бажаєте власне, то фото свого населеного пункту, домівки тощо). А якщо не бажаєте створювати сворінку, то треба відредагувати твір і розмістити його у іншій категорії (див. по змісту твору)
Такі твори лишають приємні відчуття на серці. Почуття любові до своєї домівки, рідного краю. Особливо це відчувається, коли ти далеко від дому... Від дому, де творя сім*я зараз, або від батьківського, або від того, що прожив там дитинство, а потім переїхав до нового помешкання. А той, перший будинок, разом зі спогадами дитинства лишиться назавжди у твоїй пам*яті. От і мене переповнюють від прочитаного такі почуття... Яка оцінка? Я думаю, що й так усе ясно