Набридло важко дихати чеканням
І жити день у день лиш сподіванням.
Кохати і ненавидіти тих,
Хто і не вартий цих страждань дурних. Губитись вічно у своїх думках
І в почуття підмішувать найбільший страх.
Тікати лиш до себе і у себе
Й дивитись мокрими очима в небо. А глянуть очі в очі – вже подія,
І правда лиш рожева мрія.
Чекати щось від злої порожнечі
Й благать тебе про неможливі речі. Хоч є в душі сліпа й слабка надія,
Та і вона вже дуже швидко тліє.
Бо все закінчиться колись й навіки,
А поки час – найкращі серцю ліки
| 
у Вас 
0
