Так, як Ви не надіслали а ні аудіозапису пісні, а ні нотних записів, я виправляю категорію твору, знімаючи "вірш-пісня" і лишаю тільки Вашу, власну сторінку
Так це Ви написали нашим депутатам на сьогоднішній день? Єдине, чого досягли депутати - це повної апатії людей до політики. Ну а за нашого Президента - гаранта Конституції я взагалі мовчу.
Мені здалося, що основний зміст, який Ви хотіли передати у творі - "Осінь, це не тільки погода. Це також те, що бачиш в плодах." З іншої сторони щось дуже багато філософського змісту Ви заклали у вірш, від чого його сприймати стає складно. Так, ніби кругом прописні істини, як час - Бог, Бог - краса, осінь - плоди (праці, душі), та їх треба роз*єднати у творі.
"Не прагни слави, сину мій, і почесті, Не обирай для щастя марноти, А бережи любов у непорочності І краплю горя в морі доброти. Не пожадай чужої честі-гідності, Не перетни болючої межі, Бо сльози людські приведуть до бідності. Не в статках бідності, не в златі, а в душі!"
Колись і я шукав відповіді на це запитання - "звідкіля ж узялись ці тирани і за що нам таке на нашу голову?". Та тепер вже знаю за що і навіщо. Відповідь не у цій книзі, яку Ви тримали у руках, а у іншій, релігійного змісту.
"В хмарах" сподобався більше, але це не означає, що "Божевільна тиша" гірший. Просто не прийшовся "до душі". Мені так здалося, що Вам, як і мені, подобається осіння пора. Чи не так?
Наталю, Ви не уважно читали пояснення щодо заповнення форми для публікації віршів.
Уявіть, якщо хтось зайде до Вас не з нашого сайту, а з пошукової машини? Він попаде сюди, до пустої форми і відразу піде з Вашої публікації, бо подумає, що вірш видалений. Скопіюйте Ваш твір і сюди.
А де ж тут пісня? Можливо Ви помилились тематикою, або у Вас є аудіоролик пісні. Якщо так - надішліть мені на поштову адресу, акщо ні - змініть тематику твору (пояснення тем читайте при додаванні/редагуванні твору)
Думаю, що просто нагадати нам, що у кожного є батьки, що їм буває важко і що треба їх любити такими, якими вони є. Можливо Анаталій ще додасть пояснень?
Гарні твори про Осінь ви пишете, Василе! Справді, ніби сам побував у тихій кав*ятрні. З нетерпінням чекаю, поки Осьні увійде у свої володіння Світом і перефарбує дерева у жовто-золотаві кольори. У садибах почнуть палити листя...
Дякую, Анатоліє, що опублікували вірш на цю тему. Просто соромно за наших військових. То у літак попали - казали, божилися, що не ми, то вже 2-й раз склад з боєприпасами в повітря злетів. А висновків ніхто не зробив. А як-же зроблять, якщо шановний президент з прем*єром ковдру один з одного зтягують і випадкових людей у міністри призначають.