Ну а щодо двоголового орла, то тут я не погоджуюсь. Ми самі винні у тому, що він нас коле. Це справа наших обранців, які то лащаться до нього, як вірні песики, то буцають його (як Моська буцає Слона), а насправді, то він нас... З нами ніхто не рахується. А прикро, прикро...
Щодо комуністів - не сильно, а навіть м*яко про них. Ця зграя бандитів колись порострілювала найкращих людей української, російської та інших націй. Знищили Віру в людей замість цього давши можливість поклонятись трупу у мазолеї, кров*ю облитому прапору з масонськими знаками на ньому: серпом, молотом та "знаком якості". А Голод... Більше не буду, бо не підберу слів, як їх назвати. === Про "теперішніх" комуністів нічого не кажу, бо не знаю, що в них "на умі".
Дякую, Софіє за такі слова - "Не вірші ми пишемо, а себе на папір (чи в на сайт) викладаємо"!!! Було б не погано викласти цей вислів-афоризм у вірші. Можливо хтось спробує?
Я не згоден з gusaru, хіба не може починатись так твір: "Від світу допомоги не чекай..." То як? Хіба Ви думаєте, Любове, що автор не побачила рядків, які не надрукувались, чи це Ви так шуткуєте?
Підтримую Романа і Світлану, вірш справді гарний. Тільки у мене питання: А чи дійсно потрібно чекати те, що вже давно минуло? Можливо розпочати нову сторінку життя?
Не думаю, тезко, що мало відвідувачів тому, що я чи хтось інший не сприймає Ваші ПРАВИЛЬНІ думки. А Ваші поради мені справді не подобаються. Ну от не сприймаю я їх і все. Тут нічого не вдієш. Можливо Ви їх не так подаєте, як інші. Не знаю. І проблеми з цього не роблю.
А щодо самого терміну "графоман", то тут я цілком підтримую критика В.Березіна, який сказав: "Графоман для меня – писатель, считающий себя достойным прочтения, но не считаемый мной достойным этого прочтения".
Скільки є поезії, написані розумом! Та мені вони не цікаві. Я люблю поезію (з римою, без рими), написану душею. Ось і все.
===
Не думайте, пане Василе, що я не бачу, що Ви є освіченою людиною у теорії поезії. Чесно признаюсь, що зустрівшись з Вами за "келихом" кави ( ) і спілкуючись про поезію, Ви мене "на кварки розберете" .
Василе, раджу Вам ЧИТАТИ поезію, а не рахувати склади і виявляти чоловічо-жіночі рими.
Є один вислів, точно не пам*ятаю хто сказав, але суть така: "любуйтесь красивой бабочкой за ее изящество и красоту, а вовсе не потому, что она украсит вашу энтомологическую коллекцию".
Так, думаю що обговорення нагород треба переносити до окремого форуму. Якщо хтось бажає ще висловитись з цього приводу - створюйте відповідну тему., а тут, у коментарях, вкажуть на неї ланку.
Звичайно, я так не думаю А пояснення щодо регламенту Ви могли прочитати, коли публікували вірші на сайті. Ви просто були не уважні. Там усе написано. Тож тепер ці та інші пояснення будуть не після кнопки "ДОДАТИ", а попереду форми додавання віршів та прози.
Не беручи до уваги попередній коментар, скажу, що цілком зрозуміла ідея твору. Єдине, що не подобається - що життя без неї це смерть. Ось це дійсно турбує, бо треба жити, навіть якщо тебе і перестали кохати.
Якби були усі такі, як радить Василь, то не було б мабудь романтиків.