Моя Вам порада - не вірте у сни і взагалі, не звертайте на них уваги. А вірш сподобався - не знаю як там щодо будови, але головне - легко читається - "на одному диханні" і сприймається.
Якось "важко" сприймається Ваш твір, Ольго. Дуже обійцяючий початок твору, але чим далі, тим перше враження знижується до нуля. Початок є, тож якщо трохи підкорегувати твір, то усе буде гаразд. Поки оцінка 3.
Той холод віє звідусіль, А хочеться хоч трохи сонця: Тепла, щоб душу міг зігріть, Проміння – те дає надію, Що є за, (чи потрібна тут кома?) що на світі жить. Здається, хочеться втікти (втекти?) Від людських докорів далеко, Туди, де квіти запашні...
Завжди подобались твори про професії. Більшість зустрічав про гуманітарні, а от Вам вдалось гарно описати творчість і привабливість професії конструктора. Молодець!
Коли почав читати, то подумав, що це вірш про жінок, які потрапили у сексуальний полон. Добре, що ця жінка знайшла своє щастя ось там. Такий їх вибір... Думаю, що більшість людей, які вирішили розірвати зв*язки з рідною державою у глибокій старості хочуть повернутись до дому. Я не можу це точно стверджувати, адже краще скажуть наші поети, які проживають зараз за кордоном і спілкувались з такими людьми. ==== Вірш сподобався, Любомире.
Проте якби і прямо звинувачували (якщо Ви про це поняття - ценностная ориентация субъекта, характеризуемая преобладанием в его жизнедеятельности своекорыстных личных интересов и потребностей безотносительно к интересам других людей и социальных групп), то я цілком підтримував би це. Твір саме такий і є. Для мене егоїзм - зло, адже ця життєва орієнтація суперечить християнським істинам. Я не хочу бути егоїстом проте, на жаль, це почуття "так і пре" з мене. Стараюсь не бути таким, але...
Так, як Ви не надіслали а ні аудіозапису пісні, а ні нотних записів, я виправляю категорію твору, знімаючи "вірш-пісня" і лишаю тільки Вашу, власну сторінку
Так це Ви написали нашим депутатам на сьогоднішній день? Єдине, чого досягли депутати - це повної апатії людей до політики. Ну а за нашого Президента - гаранта Конституції я взагалі мовчу.
Мені здалося, що основний зміст, який Ви хотіли передати у творі - "Осінь, це не тільки погода. Це також те, що бачиш в плодах." З іншої сторони щось дуже багато філософського змісту Ви заклали у вірш, від чого його сприймати стає складно. Так, ніби кругом прописні істини, як час - Бог, Бог - краса, осінь - плоди (праці, душі), та їх треба роз*єднати у творі.
"Не прагни слави, сину мій, і почесті, Не обирай для щастя марноти, А бережи любов у непорочності І краплю горя в морі доброти. Не пожадай чужої честі-гідності, Не перетни болючої межі, Бо сльози людські приведуть до бідності. Не в статках бідності, не в златі, а в душі!"