Тільки у розлуці з своїм рідним краєм Над усе щиріше Ми його кохаєм. Проливаєм сльози мучимось у тузі Згадуєм з любов"ю Своїх рідних,друзів. Згадуєм щасливі Неповторні дні, Боже, як страждаєм Ми на чужині. Проклинаєм долю І лелієм мрії А в душі надія як жаринка тліє: Полетіть додому До рідної хати У той край щасливий, де чекає мати. Впасти на коліна, Цілувати руки, І в сльозах гарячих Розказать про муки.
де нас нема завжди є краще ... але так тільки здається .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
