Тільки у розлуці з своїм рідним краєм Над усе щиріше Ми його кохаєм. Проливаєм сльози мучимось у тузі Згадуєм з любов"ю Своїх рідних,друзів. Згадуєм щасливі Неповторні дні, Боже, як страждаєм Ми на чужині. Проклинаєм долю І лелієм мрії А в душі надія як жаринка тліє: Полетіть додому До рідної хати У той край щасливий, де чекає мати. Впасти на коліна, Цілувати руки, І в сльозах гарячих Розказать про муки.
де нас нема завжди є краще ... але так тільки здається .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-