«Ранкова пригода» Усі на роботу собі поспішають, У шумні та душні маршрутки сідають. Кожного з них, якась справа чекає, Вона невідкладно-важлива гадає. Переповненим транспортом їдуть ці люди. Про повагу та ввічливість тут вже забуто. Один одному злісно ступають на ноги, Сердито кричать усі через затори. Інша справа – метро. Тут трохи інакше. Не має заторів і спеки по-перше. Метром можна швидко приїхати на місце, Якщо тільки боком в вагон оцей влізти. Очманілий народ до дверей ось біжить І кожний з них хоче в вагоні сидіть. А ось до вагону зайшов інвалід, Хоче щоб грошей дали, як слід. З другого боку продавець наступає. «Пластир. Серветки» - гучно гукає. Знову лайки та сварки в вагоні лунають, Метро як пригода, я добре це знаю! Потрібно вихід знайти! Що обрати? Щоб зранку в заторах не мали б стояти. Отже проблема ця гостро стоїть, Краще за все, я куплю вертоліт!
|