Ранкова пригода

Усі на роботу собі поспішають,
У шумні та душні маршрутки сідають.
Кожного з них, якась справа чекає,
Вона невідкладно-важлива гадає.

Переповненим транспортом їдуть ці люди.
Про повагу та ввічливість тут вже забуто.
Один одному злісно ступають на ноги,
Сердито кричать усі через затори.

Інша справа – метро. Тут трохи інакше.
Не має заторів і спеки по-перше.
Метром можна швидко приїхати на місце,
Якщо тільки боком в вагон оцей влізти.

Очманілий народ до дверей ось біжить
І кожний з них хоче в вагоні сидіть.
А ось до вагону зайшов інвалід,
Хоче щоб грошей дали, як слід.

З другого боку продавець наступає.
«Пластир. Серветки» - гучно гукає.
Знову лайки та сварки в вагоні лунають,
Метро як пригода, я добре це знаю!

Потрібно вихід знайти! Що обрати?
Щоб зранку в заторах не мали б стояти.
Отже проблема ця гостро стоїть,
Краще за все, я куплю вертоліт!