Згоден, Світлано, з Вами. Чого найбільше нам бракує, так це мудрості. Та вона не продається і не купується. Бо купив би її наш "бомонд" і усе було б гаразд.
Як тут не пригадати вірш І.Муратова "Не думати, а думається, лізе...". Це я до того, що Ви настільки важливі проблеми у своїх творах піднімаєте, що інший би вже давно перестав на них увагу звертати. Продовжуйте, Маріє!
Не треба нам схиляти голову перед труднощами цього життя. Ось ще одна рекомендація, до нашого форуму про ліки від депресії: "Розкидані життям пастки-провалля Від вибухів, які лунають всюди. А треба поміж них іти нам далі, Тоді, лише тоді майбутнє буде!"
А тепер про вірш. І справді не помітив російського. Можливо тому, що твір сподобався? Так! Тому, що він мимохідь примусив пригадати ось цей твір: "Мальчик мой милый..."
Ви на 100% праві, коли написали, що у "вічності не буде ні прощення, ні каяття". Скільки книг про це написано, але ми не розуміємо. І згадуємо про свої вчинки і каїмось тільки на смертному одрі. Але як шкода...
Ваш вірш розмістив додатково у категорії "Православна поезія та проза".
Не багато творів, які хочеться перечитувати а Ваш, Василе і ремікс Любомира - ТАК!
Оцінку знаєте
Не раз чув не досить схвальні відгуки про поетів Київщини. Вірніше про тих поетів, які, як їм здається, досягли поетичного олімпу не у творчості, а самим фактом переїзду. А ще погано, що на них рівняються і беруть приклад...
Пане Василе, мені шкода, що Ви так і не зрозуміли до цього часу, що на сайті не було, не має і повірте, ніколи не буде жодних кланів, таких собі VIP персон. Є звичайні перехожі, є знайомі, а є друзі, які стали ними не тому, що я їх перевів до групи "друзі", а тому, що вони спілкувались спочатку на сторінках сайту. І оцюнки вони ставлять без впливу один на одного. --- А щодо того, що мені чи комусь подобаються як Ви кажете "слабкі" твори, то я вже втомився Вам це роз*яснювати. Тож і тепер не буду витрачати час.
Не погано, що Ви зачепили у вірші таку тематику, та щось дуже "коле очі": "Обкурився ти сьогодні". Розумію, що важко замінити слово "обкурився" на щось інше, але можливо хтось підкаже?
Ваша публікація складається із кількох розділів, які повинні бути або відокремленими, або містити набагато більше інформації - це безпосередньо розділ, який і є назвою Вашої статті. Далі - безпека і юридичні питання (захист інформації, наприклад тих самих віршів, як друкуються поетами), проблеми програмістів у питанні захисту. Ну і сам "ефект гри". Вплив гри на нас, наших дітей.
Думаю, що Вам треба більше написати саме про внутрішній світ дитини, людини, особливо порівняти, яким він міг бути без комп*ютера, є з комп*ютером (це Ви вже трохи розкрили) і саме найгірше, що може нас чекати у майбутньому.
Хоч трохи і збився, читаючи твір, та головне, те, що тема актуальна. Наш світ усе більше й більше схожий на вовчий, де ніхто не вибачається за заподіяне лихо, прикрощі. Слушне Ви поставили питання: "Здавалось б мова є й немає мови І слово є й немає слова Й людина є, немов немає Скажи, чому то так буває?".
Такого ніколи не буде, Володимире, адже це не самоціль - бути незалежним від керівництва. Так було завжди і буде. А от щодо тих, хто користується нами - тут теж не просто - споконвіку нами користувались - і в козацькі часи, і на початку ХХ ст., і в радянські.
Для створення інтерактивної сторінки опублікуйте власну біографічну довідку. Можна у новій публікації у цій же категорії: Бажаєте мати інтерактивну сторінку?
Скопіюйте свої вірші до 2-ї форми теж (що твір був теж тут), бо коли хочеш писати коментар - не бачиш сам твір і приходиться повертатись до головної сторінки каталогу "Поезія та проза". А через 10-20 публікацій інших авторів для користувача, який недавно на сайті - Вашу буде знайти складно