Спочатку думав що твір не завершено. Та потім, вчитавшись, бачу є питання і є відповідь.
На жаль більшість з нас не помічають красу, що їх оточує. Вони їдуть в екзотичні країни для відпочинку, навіть не підозрюючи, що є куточки у нашій країні, які набагато, набагато цікавіші і корисніші для нашої душі. Ну а щодо людини, то є гарний вірш Олени Матушек, що на головному поетичному сайті:
УРБАНІСТИЧНИЙ МОТИВ
У мене сусіди – люди хороші, Щоднини вітаємось чемно, як слід... ...А сходи лежать, мов застигла гармошка, Якою не грають вже тисячу літ. Не грають. До рук не беруть – недоречна. Колись-то збирались. Ця звичка мина... Ми знаємо ціни на імпортні речі, Сусідів – не знаємо імена. Ми чемно вітаємось. Чемно минаєм. Ми так бережемо ретельно свій час. Ми чемно нічого у них не питаєм, І чемно вони не питають у нас. Отак і живемо. Живемо – не тужим. Живемо – не дружим. І якось живем... А нас розділяють не стіни – байдужість, Ота, що одвічно бере за живе. Отак і живемо. А вечір приходить – У дверях швиденько повернем ключа... Тоді на гармонь обертаються сходи І тихо до ранку самотньо звучать.
Живемо поряд і не знаємо, що цей мовчазний сусіда - художник, а той - поет. У іншого - душа, як глибокий океан, а у того, з кого беремо приклад - черства...
Ця пісня більш драйвова, а ніж Ваша попередня. У неї свій "колорит". Найбільше подобається ритм та виконання куплетів.
Моя пропозиція лишається в силі, щодо розповіді про історії створення цього твору від вірша до виконання гуртом "fusione". І ще питання: "А чи є ще такі твори?" і "Ви самі не співаєте?".
Кoxати вжe, пiзнo... Пoлинула в вiчнiсть Омріяна вірність... Mи втратили нiжнiсть...
За все -
Дуже, дуже сподобалось!
Знаєте, знагадав свої 20-ті. ДДТ, ЧИЖ, КІНО і ЧАЙФ. Декотрими нотками ця пісня схожа на пісні гурту Чайф. Пісня, звичайно, інше, ніж вірші. Раджу усім відвідувачам читати текст вірша паралельно слухаючи аудіотрек. Ефект бомбовий!
Хочеться, Любомире, щоби Ви написали, коли створені пісні, що спонукало, як вийшло, що їх почав співати гурт "fusione"
А мені здається, що забагато рими типу: згадав - страждав, віддала-могла, віддавати-покохати. Можливо використати інші слова, щоби рима була мелозвучніша? Та вцілому, для Вашого віку (13 років, якщо Ви віршо вказали) цей вірш і так добре складений. Успіхів. Тримайте 4.
Ваша правда, Любомире. У Олексія сьогодні 9 статей і всього 6 коментарів. Можливо у нього проблеми з Інтернетом - встигає тільки друкуватись, але вірші інших авторів - ні.
Сподіваємось на Ваші коментарі, Олексіє, тим більше, що вірші у Вас гарні!
Маєте рацію, Любомире, щодо того, чим більше знаєш, тим більше питань... Новачок, що зайшов до сайту, прочитавши усі відповіді на питання того розділу може відразу ж піти, адже там стільки усього!!! Просто Більшість відвідувачів сайту самі до усього "докопувалися".
Можна зказати так: "Поживіть на сайті до тижня, а потім прочитуйте розділ допомоги... "
Здоров'я їй, Світлано! Повністю підтримую Олю Стратович. Нам не дається більше того, чого ми не можемо винести. Головне - не "роптати" на Бога, за ту ношу, яку покладено на тебе.
Ваша філософія мені знайома, та скажу одне - вона хибна з очки зору доцільності життя на світі. Бо так ми можемо прирівнятись до гнійного червяка, який народився в гнилі, їсть її, виростає в неї, перетврюється на зелену муху і тут жеж гадить, породжуючи черв*яків.
Думаю, що філософи краще оцінять Ваш твір, а за поетичність вам 5-рка.