Не має за що. Головне - продовжувати віршувати, не класти твори у шухляду, а ділитися ними з іншими. Також прислухатися до порад про ваші вірші та не забувати коментувати вірші інших користувачів.
Трохи не згоден. Ви розмістили вірш у категорії "Православна поезія та проза" а кажете, що подякувати треба Богу й сонцю. Богу - зрозуміло, а сонцю - тут ні до чого...
Тут я підтримую автора твору. Пані Ірина мала на увазі не горду любов, а гордість самих людей. Саме гордість заважає зробити перших крок до зізнання, примирення, прощення...
Дякую за вірш! Тема дітей та батьків завжди була актуальною на сайті. Якщо бажаєте, щоби вам допомогли, вказавши як виправити певні неточності у творі, запитайте у користувачів про це через приват. Можна порадитись з паном Віктором (логін Дід), Наталією Гуркіною, Катрусею Матвійко та іншими поетами сайту.
Не розділяю думку твору. Завжди казав - проблема у нас самих, а не у сусідах. Ви ж бо не будете казати, що у вашій сім*ї безлад, бо сусіда злий. Звичайно що ні. Про царя, то це ще Шевченкове, а ми, якщо не помиляюсь, вже більше віку без царів...