Якщо про четвірку то не переживайте, біди ніякої у творі не має. Щодо рими і будови - ніби усе гаразд (гарантувати не буду, бо не "профі" у віршуванні). Просто твір не прийшовся до "душі". Ото й усе. Коментар з поясненням оцінки думав написати після Вашої відповіді. Своїм додатковим коментарем Ви прискорили його написання.
Сподіваюсь на більш досконалі коментарі інших відвідувачів сайту.
Я вже не раз писав про оцінки. Більшість авторів філософські ставиться до них, адже не можна прослідкувати хто їх ставить. Звичайно, що ставлять їх зареєстровані користувачі.
Головна оцінка - це Ваше ставлення до власної творчості і коментарі користувачів сату. Судіть про власну творчість по них.
Але зоби Ви не подумали, що оцінки ставити не треба. Ставте, але у їх підтримку - пишіть коментар.
Так, ми самі обираємо дорогу, по якій йти. Хочеш - продаєш душу нечистому, хочеш - йди за Богом. От тільки іноді пізно розуміємо, що ті кошти, за які ми продались - не варті навіть мізинця нашого, не кажучи про душу. Тож можна продовжити думку твору - ретельно обирайте свою дорогу, аби не "тріщала по швам мораль". == Добре описали у віршованій формі проблему обрання свого шляху. Ставлю Вам 5 за старання. Успіхів! == До речі, а яку дорогу обирали Ви?
5! Кавказ, Драгомиз, голеньке буйство - усе гаразд! От тільки проспілка та фанерний заводик трохи прекрасну картину портить, та нічого, іншими рядки витягують вірш на 5
Мені сподобався твір! У самого в дитинстві була така іграшка. Щодо ексклюзиву та картин - самовпевнено, адже іноді буває, що найвища ціна творам - після смерті їх автора. Та загальну оцінку ставлю 5, бажаю Вам щоби Ваші вірші принесли не менше задоволення і прибутку, а ніж картини відомих художників!
Усе гаразд, у вірші, та при чому тут остання строчка? Мені так здалось, що це у Вас фобія, коли до усього сказаного додаєте - "Я гей". Лишайтесь ним, і нікому не треба казати. Як казав Козьма Прутков - "Хочеш бути щасливим - будь ним"!
Дивно, не звик до такої рими, та й у теорії не сильний. Думаю поети пояснять "що і до чого". Проте твір сподобався відразу ж, після першого прочитування. Тримайте від мене "ВІДМІННО"!
Нічого, що поезія сумна, таке життя... Не знаю що Вам порадити конкретно, але загальна порада є, це молитва за своїх рідних, за свого сина.
Вирішувати Вам.
Раджу переглянути відеолекцію (ланка - лекція на сайті, ланка для завантаження лекції) професора Московської духовної академії, диякона А.Кураєва "Искусство умирать" та інші його лекції з релігійної тематики.
Теж погоджуюсь з Володимиром. Є багато творів, які і написані досконало, а "не тягне до них". Хоч розповідайте про його поетичні ідеали годинами. а не подобається! А є твір і не складно побудований, і рима кульгає, але сприймається суперово!
Мені казали, що назва "Над пропастью во ржи" це не точний переклад. Точніший буде "Ловець у житі". Там, хто його уважно читав, є саме такі слова, коли малюк мріяв ловити дітей, які бігали у житі, над прірвою, саме, щоб вони туди не впали.
Так, писати про смерть можна по різному, як по-різному звучать слова "смерть" і "успіння". Ніби то про одне й теж, але настільки різне!!! Можна написати про смерть людини, яка страждала не від того, що хотіла когось побачити і покохатись, а від страждання, бо не бачила своїх рідних і близьких, бо була засуджена за дисиденство чи прояви патріотизму. Як незважаючи на небезпеку, продовжували відслуговувати Богослужіння у церквах. Це я так, як приклад, але тем безліч, іх тільки треба побачити. Спробуйте!
Так, цей твір поки найкращий з перших трьох, що Ви надіслали! Після прочитання твору лишається трохи смутку, але не такого, що не хочеться жити, а такого, який зігріває, заспокоює, дає надію на краще. Можливо тому, що використані такі такі гарні порівняння?
Звичайно, що пишіть те, що чуєте Ви. Іноді можна написати і щось для інших, але тільки те, що стосуватиметься природи, людських почуттів. А от щодо політики - ніколи не пишіть на замовлення! Оце моя така порада.
Добре, що написали пояснення до вірша Бачу Шекспірівське закінчення кохання, але не взаємне, а лиш з однієї сторони. Нічого не буду більше писати, бо коли напишу щось схвальне - значить підтримую такий кінець справ