Так, гумореска гарна. Мені пригадався усім відомий випадок про те, як на флоті новачкам дають ножівку по металу, щоби відпиляти лапу багатотонного якоря
Оце справжнє літо. Але скоро ще буде краща картинка, коли на власних городах поспіють кавуни та дині (звичайно є в продажу, але усі розуміємо, що вони з нітратами)...
То вже нехай Катерина скаже сама про це. Я бачив тільки те, що звичайне обговорення вийшло за межі простих порад. Тож і взяв участь. Принаймні не перший раз після Ваших коментарів сайт трухає як корабель у 9-бальний шторм. Частина анумівців не один тиждень не може прийти до тями. Тож і заклиаю робити висновки. Не розлютитися і кинути сайт, а як і казав раніше, придивлятися, що, де, кому і як писати. Звичайно, якщо я не відбив у Вас бажання бути тут. Усе просто, хоч не так просто, як здається на перший погляд.
Поки нічого додати, крім того, що однозначно проти "безжалісного просіювання творів". Здається тут і є різниця між користувачами нашого сайту. Тому і виникає багато суперечок.
Добре, що я не можу віршувати, бо ніколи не буду думати, що у мене є майже досконалі вірші. Також спеціально не вдаюсь до глибокого розуміння теорії віршування, будови вірша, не можу написати сильний і стильний коментар (хіба що "зпіонерю" пару "покручених" слівців з нашого чи інших сайтів). Як і спочатку створення сайту, так і досі читаю вірші спочатку душею, іноді "настроєм" і тільки потім розумом (тут трохи схоже на те, що відчував під час написання коменту, але не точно).
Можливо когось обурить "слащавість" сайту, без крутих розбірок творів, без порад, від яких у одних авторів можуть піти сльози, а інші хочуть зі злості викинути з вікна монітор. Такого не повинно бути. Тож пане Вікторе, а також інші користувачі, давайте більш точніше обирати кому і що писати у коментарях. Не хочуть прислухатися, тож і не треба коментувати. Було б добре, якби полеміка була, як Ви казали у попередньому творі, гостра, жвава, але із посмішкою на вустах. А тут, бачимо геть по інакшому. Хто правий, а хто ні, час розсудить...
Завершу словами lirik1205: Я ніколи не був проти критики, яка приносить усім користь
... не хочу, щоб колись за свої так само червоніли інші... Тут Ви мені нагадуєте батьків, як своїм дітям дають настанови у такому тоні, що діти крім того, що обурюються, та до того ж роблять усе навпаки. Звичайно, прийде час і вони зрозуміють, що десь, у чомусь були не праві. Та усе з часом. Але Вікторе, знаєте, іноді так приємно робити помилки (а іноді батьки бувають не праві)!
Принаймні на цьому сайті я не хочу, щоб література була жорстокою. Більшість з коментаторів до цього твору і намагалися Вам про це сказати. З іншими словами згоден
Якщо ми будемо притримуватись того, що я вказав у коментарі №39, думаю у нас усе буде гаразд. Головне - відчувати міру! Можливо після 2-х зауважень треба було на тому сайті іншим зупинитись, а не показувати свою вправність у критиці. Що занадто, то не здраво
Професійних коментарів у мене ніколи не було, але чи на цьому, чи на інших подібних сайтах, коли відкриваю лінк, то пам'ятаю, я в гостях у автора. І веду себе відповідно, ніби я прийшов до нього до дому. Пам'ятаю, який у нього темперамент і відповідно буде реакція на мій коментар. І навіть давнім знайомим не завжди кажу усе "в лоб" відкрито при іншій компанії. Іноді відведу його у інший куток і вкажу на недоліки тихенько (це я про приват). Ніби усе ясно і просто. Чи не так?
Так. Я теж за критику. Мені здається і усі тут. Але коли автор твору відповідає не просто образою, а аргументує кожне своє слово, значить він свідомо написав ті чи інші рядки. Тож відповідно навряд чи можна його переконати у протилежному. Тут до того і слова пана Віктора: "я до півночі відстоював лише одне слово в рядку свого вірша".
Якщо вони не підтримають зауваження, то Ваше твердження "надалі буду признавати свої помилки" потрібно виконати. Принаймні щодо цього твору. Чи не так?