Погоджуюсь із попередніми коментарями. Пані Вікторія саме і вчить нас шукати прекрасне у буденності. Навіть і в темряві можна знайти СВІТЛО. Особливий за "Тихіше дихай - зловиш на гачок Вечірню прозу солодко-дівочу". Вірш - у закладки!
Як усе просто і заплутано водночас Твір, як кажуть, "на злобу дня". Переважна більшість з нас саме так і живе, без страхових полісів. Тож коли країну фінасово "трусить", ми це відчуваємо відразу і надто болісно.
Так. Тому й осінь Мені вірш подобаєтся саме такою загадковістю, де є і "вагітні хмари", і "голомозі вікна", "квітчасті парасолі". Та врешті-решт "То просто осінь…"
Дякую, Вікторіє, за вірш! З перших рядочків поранув у ваше світосприйняття і не пошкодував. Можливо далося взнаки відчуття подорожі та капітанство Гранта
Приєднуюсь до усіх схвальних відгуків. "Ти навіщо мій світ розбиваєш, Доторкнувшись чужого крила?" - ми дуже часто замість любуватися прекрасним, хочемо дізнатися, а що ж там усередині...
Кілька порад: 1. Після розділових знаків завжди ставте "пробіл". 2. Друкуйте твори у "Ворді" та для початку перевіряйте слова звичайною "вордівською" орфографією. Наприклад "Ворд" відразу знайшов 2 помилки: - У серці чутти тихий шепіт... - А серце шипотить про те...
Бажано при форматуванні тексту після розділових знаків ставити пробіл а також замість абзаців починати новий рядок, адже текст "злився у одне ціле" і важко читати його
Задавайте мені питання через приват, буду радий відповісти. Можна задавати питання нашим користувачам у міні-чаті... Проте бажано перечитати усі матеріали-поради у розділі "ДОПОМОГА" (з головного меню). Там є навіть відеопоради