Батьківщина - це зовсім не мало

Я вклоняюсь цілункам волинських вітрів,

Тишині у поліському лісі.

Сіверянському голосу, що розігрів,

Наддніпрянським світанкам на стрісі.

Я горжуся промінням в таврійських полях,

Чорноморським приливом натхнення,

Бессарабським серпанком, що кличе у шлях,

Запорізьких легенд одкровенням.

Я щаслива в кубанських неприспаних снах,

В слобожанській незгаданій мрії,

Поміж донських хатинок, де смуток зачах,

В колисковій на соннім Поділлі.

Я спішу до гуцульських прадавніх трембіт.

Буковинські зірки зачекались.

Галичанські пейзажі лишаю собі.

Батьківщина - це зовсім не мало.