Певен, що настрашніше, це відсутність у людини віри. А те яка вона фізично, не грає ролі для душі. І навіть німі можуть розмовляти українською...
Переконаний, що без Божого благословіння жодна справа буде приречена на поразку. Ось так і у нас. А ну, чи бачать за своїми м*якенькими кріслами можновладці, як живе простий люд? А скільки з них можуть прочитати хоч одну молитву? А коли були останнього разу у храмі (коли захворіємо тілесно, біжимо, аж перекидаємось до лікарні. А чому ж коли хвора душа не йдемо до Лікаря наших душ - Бога)? І так не тільки про них, а майже про кожного, кого бачиш на екрані ТБ, чуєш по радіо. А мова... Мова є, була і буде. І питання це, повірте, ставлять більше ті, хто хоче баче в нас не українців, а тільки "кацапів", "бендер" та "хохлів", хто навмисне протиставляє церкви...
Перш за все дам відповідь на останнє, найбільш болюче питання, яке завуальовується словами патріотизм, нація, народ, а по суті воно саме головне, і без якого ми приречені бачити і переживати оті перші 5 горе-проблем. Це питання щодо релігії. Вірніше не про релігію, а про віру. Нашу, тисячолітню, православну. Я так і думав, що Ви скажете про те, що не робите різниці між конфесіями. Вона ж бо є. І надто суттєва, щоби її пропускати "між пальці". Так нас навчають переважно із заходу, де поняття віри, щоу і 3D кінотеатру майте ідентичні. Європі і тим більше Америці вигідно щоби ми, українці, які колись ішли на татарина чи поляка під хоругвами Христа, Покровом Матінки Божої, читаючи Отче наш СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЮ (не в перекладі українською чи російською) і хрестилися трьома пальцями, захищаючи так себе від басурманів, тепер вважали що уся віра однакова, Бог один та і до церкви ходити не треба бо ж Бог у душі (може і в душі, тільки яка ж та душа і чи є там Бог а чи щось інше)... Дискутувати про релігію можна багато і кожен, якщо він справді вірить у Бога і сповідує ту чи іншу віру, буде розказувати про неї та заперечувати мої слова. Нічого не вдієш. Такі ми з вами. Але я впевнений, що стою на вірному шляху. Стою, хитаючись перед великою прірвою зневіри, розпусти, яка дивиться на мене з екрану телевізора, з монітору ПК, зі шпальт газет, подій на вулиці. Та знаю одне. Є Єдина, Апостольська, Православна Церква, яку ніколи, ніхто не переможе. І це переконання дає можливіть балансуючи йти далі вперед, по цьому життю...
Я розумію Вас, Ярославе. Але для того, щоби відповісти, хочу почути конкретно, чим саме Ви не задоволені (незадоволений: 1.... 2.... і т.д.). Тільки уникайте загальних фраз, бо ці фрази вже "дістали", лунаючи від уст політиків...
В цілому кожен чимось незадоволений, так має бути, бо ідеальної країни не має і не може бути. Тож розкладіть по "полочкам" і кожному буде легше висловити свою думку.
Якщо треба додати до Вашої статті опитування (на до 10-12 пунктів), надішліть загальне запитання і варіанти відоповідей мені до привату...
Так! А ще пригадав слова з пісні Ю.Левітанського (кінофільм "Москва слезам не верит"): "— Что же из этого следует?— Следует жить, шить сарафаны и легкие платья из ситца. — Вы полагаете, все это будет носиться? — Я полагаю, что все это следует шить."
Так, не треба мучити мову, а треба вчити - це каміння до городу наших можновладців, які говорять гірше, ніж ми з нашим суржиком на Миколаївщині. І це, до речі, і про російську і про українську і про інші...
Просто з усіх усюд нам кажуть "слухай поради свого серця", "дій із здоровим глуздом" а виходить треба слухатися інших підказок. Але тільки тоді, коли Ви відкрили Богу своє серце...
Стереотип, що мудрість у старості. Звичайно мало таких людей, до яких мудрість приходить раніше, але є вони, і в більшості "загартовані" життям, яке не балувало їх...
У цьому творі є все і безмежна любов до динити, подяка і молитва Богу за її народження, подальшу долю. Такі твори пишуть справжі, люблячі, щирі і добрі матері, на яких і тримається наш світ...
Можливо і треба попрацювати над віршем, але тільки не про його тематику і пісні на гітарі. Така різка і незвична зміна теми і настрою саме і виділяє твір серед інших і, звичайно, подобається. Та й початок навчання дітлахів теж змальовано добре.