Ну, просто містика,п.Валентино! Як я розумію ясний промінець - ніжно жалить, чорний промінь ранить жорстоко, як інь і янь, як чорне і біле, як добро і зло...фантастика... клас!
Вітаю Вас, п. Любомире, з рішенням прийти на цей сайт і поділитися своїми думками, і переживаннями. Маю надію, що Вам тут сподобається і хай Бог допомагає! Успіху! Вірш мені дуже сподобався. "І скільки б нам років уже не було, І ким би в житті ми не стали, З далеких країв, куди нас занесло, Завжди поспішаєм до мами."
Сподобалось Ваше оповіданнячко, от тільки б повиправляти описки;"мене з небеса на землю"-з небес;"ще одною пулею"- кулею;"Як рідна край і хата, й мама з татом, Яким повік завдячуєш життя?"
Як рідні край і хата, й мама з татом, Яким повік завдячуєш життям? чи Як край і рідна хата; "Душі не треба болі та образ," -болю, чи. може, я щось не так зрозуміла. Друг, хоч і не вважається помилкою, але товариш здається, звучало б краще.
"у природних сполуках зв`язки – бувають стабільними за умовами виключно добровільними…" Мене вразили саме ці слова. Звичайно, скільки людей - стільки й поглядів, але я знаю одне...Господь нам усім дарував "свободу выбора" і перед людиною часто-густо, стають одна, дві, а то й більше доріг(справ, вчинків), і тут, якраз, і прявляється та сама воля вибору, бо не можна йти відразу, по двох дорогах, чи робити дві справи, от ми і вибираєм, і суто добровільно, навіть, якщо є підказки, утиски, просьби, ми все одно вибираємо добровільно...