Вітаю Вас, п. Любомире, з рішенням прийти на цей сайт і поділитися своїми думками, і переживаннями. Маю надію, що Вам тут сподобається і хай Бог допомагає! Успіху! Вірш мені дуже сподобався. "І скільки б нам років уже не було, І ким би в житті ми не стали, З далеких країв, куди нас занесло, Завжди поспішаєм до мами."
Сподобалось Ваше оповіданнячко, от тільки б повиправляти описки;"мене з небеса на землю"-з небес;"ще одною пулею"- кулею;"Як рідна край і хата, й мама з татом, Яким повік завдячуєш життя?"
Як рідні край і хата, й мама з татом, Яким повік завдячуєш життям? чи Як край і рідна хата; "Душі не треба болі та образ," -болю, чи. може, я щось не так зрозуміла. Друг, хоч і не вважається помилкою, але товариш здається, звучало б краще.
"у природних сполуках зв`язки – бувають стабільними за умовами виключно добровільними…" Мене вразили саме ці слова. Звичайно, скільки людей - стільки й поглядів, але я знаю одне...Господь нам усім дарував "свободу выбора" і перед людиною часто-густо, стають одна, дві, а то й більше доріг(справ, вчинків), і тут, якраз, і прявляється та сама воля вибору, бо не можна йти відразу, по двох дорогах, чи робити дві справи, от ми і вибираєм, і суто добровільно, навіть, якщо є підказки, утиски, просьби, ми все одно вибираємо добровільно...
Вітаю Вас на нашому сайті! Маю надію, що Вам тут сподобається. Тут можна посперечатися, знайти підтримку і пораду, а також навчитися удосконалювати свої вірші. Успіху!
Він дає нам епохи із виміром, Обдаровує нас вільним вибором… І, любов’ю усіх зігріваючи Жде, як Батько, тихенько зітхаючи…
Дуже глибока тема Вашого вірша читаю, перечитую... Кажуть- повний глечик водою не доллєш, можливо, щоб побачити щось основне, треба не бачити побічного... а "вмиг", як поясните?...не прискіпуюсь мені просто цікаво.
Загалом, не тільки сільські, а всі люди, які виходять на пенсію... "Царки" хваляться, що збільшують пенсії(на6-12грн)і це називається збільшення, а ціни...дуже болить...
Не знаю на скільки правильні чи не правильні такі вірші, але вони мені подобаються своєю простотою і щирістю, і головне людина, яка їх пише, вкладає в них свою душу. Я придержуюсь такого погляду і у своїх віршах. А згадаймо Т.Г.Шевченка "На панщині пшеницю жала..." нема нічого надзвичайного ні вивертів, ні нових словотворень, а який вірш...Не правда, що кожен може заримувати, багато б хотіли, те не вміють. Моя Вам порада:- пишіть і вдосконалюйте свої вірші!
"невизначена мовчанка між «так» і «ні»" дуже точно сказано... саме невизначена, яка буває нашіптана, нам людям, тими сірими ангелами... в такому стані людина, як заторможена, не може прийняти правильного рішення... в цей час знаходиться на грані...