Навіщо нам облітати "орбіти безкрайні" і забиратися на "найвищі сузір'я", коли у нас під ногами така рідна, така прекрасна Матінка земля. Любім свою Землю!
Вітаю Вас,п.Віталію, на нашому сайті! Маю надію, що Вам тут сподобається і Ви знайдете підтримку, а якщо треба, то й допомогу. Гарних Вам віршів, а нам переглядів! Вірш мені сподобався!
Дякую, п.Валентино, за такі точні і мудрі пояснення. Можите не переживати, що не все вмістили, все дуже добре зрозуміло, дещо читається і між рядками. Всього Вам доброго!
Філософський вірш, п.Валентино! Цікаво було б з приводу дечого подескутувати. Наприклад: "циклічного буття,"а що таке цикл ? Будь-який окремий процес розвитку має початок і кінець, причому вже на початку в тенденції міститься завершеність розвитку. Такий процес називається циклом (грец. xvxkoq — коло) (із інету), а ми розвиваємось і Земля рухається по спіралі, і тому кожний "цикл", як Ви називаєте(весна,літо,осінь,зима), а також кожний день нашого життя відрізняються один від одного так, як відбиток пальця різних людей(скільки людей-стільки відбитків)Сказати так, як сказав, п.Укран, у коментарі "а сьогоденне буття ще наступить не раз,"- є великою помилкою. Буття наступить, але воно буде нове і тільки наша неграмотність не дає нам побачити різницю. Вірш визиває ще кілька дискусійних тем, і мені подобається їх розглядати. Успіху!
Ви,п.Наталю, напевне з роду мальфарів, бо дуже гарно вмієте приворожити читача своїм прикрасним віршем. Такими яскравими образами не можна не впиватися. Браво!!!))))
О, яка краса! Не вірш, а казка! Я вже його і читала-перечитувала, і співала, одним словам, не могла натішитися. Беру в закладки цю перлину. Браво!!!!!!!)))))))
"Думки свої, не мовлені вустами, Переклади на музику чуттів, Щоб світ летів І перевтілювався нами." Тільки добро, радість і світло повинні панувати у тих чуттях, і тоді Світ зміниться на краще.
Летять закоханих у безвість поцілунки, Закрився, рипнувши дверима, ганок... І ніч тихцем ховається десь за лаштунки, На сцену вийшов золотистий ранок...