ШТИЛЬ І КРУГОВЕРТЬ

     Уночі щось мариться на стелі,

     І веде уявності кермо

     До пісків пекучої пустелі

     З ліжка, у якому лежимо.

     Все у русі - між горбів верблюда

     Ми, немов між ворухливих хвиль.

     -Лишечко!- кричиш, - та що це буде,

     Чи настане довгожданий штиль?

     Заспокою: люба, ця пустеля

     Щезне в сутінках уявних нетрь,

     От як день заполонить всю стелю,

     То вже буде справжня круговерть