«Стара книга»

          Перегортаючи пожовклі сторінки,

          Занурююсь у світ чужої долі,

          Де сонце обертається поволі,

          Де в атоми стискаються віки.

           Я полюбляю тихі ті хвилини,

           Коли вечірні сутінки падуть,

           Тоді вбираю всю магічну силу, -

           Старої книги відкриваю суть.

            Одвічна на її скрижалях мудрість,

            Скарби там найдорожчі збереглись.

            Недарма в світі кажуть: «Книга - гордість

             Усього людства зараз і колись!»