Перегортаючи
пожовклі сторінки,
Занурююсь у
світ чужої долі,
Де сонце
обертається поволі,
Де в атоми
стискаються віки.
Я полюбляю тихі
ті хвилини,
Коли вечірні
сутінки падуть,
Тоді вбираю
всю магічну силу, -
Старої книги
відкриваю суть.
Одвічна на її
скрижалях мудрість,
Скарби там
найдорожчі збереглись.
Недарма в
світі кажуть: «Книга - гордість
Усього
людства зараз і колись!»
|