Ти пам’ятаєш ще мене?
Ти пам’ятаєш ще мене? Мої обійми, поцілунки? І сильні, загорілі руки… Ти пам’ятаєш ще мене? Ти не забула ще мене? Палкії аж до ранку ночі, Мої такі щасливі очі?... Ти не забула ще мене? Невже забула, як тобі Я шепотів «Моя кохана»… Не заживає серця рана, Душа горить, наче в вогні. Життя буває лиш одне, І лиш одна любов буває. Тепер оце я добре знаю… Невже забула ти мене?
Додав: KASS (17.10.2012)
| Автор: © Любомир Малинка
Ключові (? ): память , душа , Кохана , Серце , кохання , сум
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА