Ти пам’ятаєш ще мене?
Ти пам’ятаєш ще мене? Мої обійми, поцілунки? І сильні, загорілі руки… Ти пам’ятаєш ще мене? Ти не забула ще мене? Палкії аж до ранку ночі, Мої такі щасливі очі?... Ти не забула ще мене? Невже забула, як тобі Я шепотів «Моя кохана»… Не заживає серця рана, Душа горить, наче в вогні. Життя буває лиш одне, І лиш одна любов буває. Тепер оце я добре знаю… Невже забула ти мене?
Додав: KASS (17.10.2012)
| Автор: © Любомир Малинка
Ключові (? ): память , душа , Кохана , Серце , кохання , сум
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Щиро дякую! З прийдешнім! Божого захисту!
ruhlyvy : Чудовий вірш-тост! Будьмо, пані Королева! ZhasminVKanoe : Дякую дуже та поздоровляю зі Щедрим вечором і близьким Новим роком!
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА