Ти пам’ятаєш ще мене?
Ти пам’ятаєш ще мене? Мої обійми, поцілунки? І сильні, загорілі руки… Ти пам’ятаєш ще мене? Ти не забула ще мене? Палкії аж до ранку ночі, Мої такі щасливі очі?... Ти не забула ще мене? Невже забула, як тобі Я шепотів «Моя кохана»… Не заживає серця рана, Душа горить, наче в вогні. Життя буває лиш одне, І лиш одна любов буває. Тепер оце я добре знаю… Невже забула ти мене?
Додав: KASS (17.10.2012)
| Автор: © Любомир Малинка
Ключові (? ): память , душа , Кохана , Серце , кохання , сум
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА