* * * * *
Ми, власне кажучи, й самі не пам"ятаєм Причин образ. Та і не в тому суть. Нас все одно щось вперто розділяє, Щось не дає образам тим заснуть. Душа ятриться, мов відкрита рана, І від думок вже боляче стає. Ми віддаляємось невпинно, невблаганно І оправдання в кожного своє. Примирення даремна спроба кожна, Бо справедлива істина одна - Розбитий келих склеїти ще можна, Та він вже не триматиме вина.
Додав: suziria (17.10.2012)
| Автор: © suziria
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Щиро дякую! З прийдешнім! Божого захисту!
ruhlyvy : Чудовий вірш-тост! Будьмо, пані Королева! ZhasminVKanoe : Дякую дуже та поздоровляю зі Щедрим вечором і близьким Новим роком!
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА