Дуже сподобалось! Все так життєво звучить, з відчуттям, з переживанням. Чомусь на свій лад побачила закінчення. Не вір, не вір, не вір словам, Що серце манять у тенета!... Прим'ята зойкає трава... Любове, де ти???
Ви цілком праві, п.Галино, було, було літо потім "Швидко ,поспіхом зібралось" і вже його нема, принаймі це так у нас в Одесі, може ще й буде тепло, але зараз цілковита осінь. Вірш дуже сподобався.
Я ніяк в толк не могла взяти, як це поміж " Мінотаврів і Торусів" - затисалися "мейли" та з коментаря все стало на свої місця і як завжди дуже емоціонально, і образно.
Я вже Вам відповідала, що наші думки - матеріальні, як думаємо, так і живемо. Щоб змінити життя, нам треба навчитися думати тільки позитивно, а якщо думати про вчорашнє - то будемо ходити по кругу, що просимо, те нам Вселенна і дасть...
Вітаю Вас на нашому сайті! Бажаю обзавестися друзями, інтенсивно і щиро спілкуватися, і вдосконалювати свої вірші. Щодо вірша... Чому з білим прапором... адже викинути білий прапор- значить здатися, але ж у Ваші молоді роки, з енергією і багатими мріями, боротьба тільки починається. Бажаю успіху!
Я не відкрию Вам тайну, якщо скажу, що наші думки-матеріальні, і ми живемо в тому світі, який своїми думками створили нам наші пра-пра-прадіди, і щоб його змінити треба змінити свої думки. От про що треба пам'ятати, а не про те, що вже пройшло, і що записане в історію, яку треба шанувати...
Лебеді бувають чорними не від душевних переживань, а наша дуальність дається нам для випробування і чим частіше Ви будете змивати із себе чорні плями, тим світлішою буде душа.