Вірний мій залізний, коню! Скільки ми пройшли доріг, А знайшли щасливу долю, Повернувши лиш за ріг. Днина сонячна стояла, Щастям тішилась душа… Ти тендітна, наче пава, Від криниці тихо йшла. Під коромислом з водою Точений, казковий стан, Погляд кинув за тобою Й зрозумів, що я пропав! Брови знялися, мов крила, Від нежданих ґречних слів… Щічки маківка накрила, Погляд все враз спопелів… - Коси пишні і шовкові Маряться щодень мені, Гарні очі, волошкові, Бачу кожний раз у сні… Дні летять так, ніби птахи… Гей, свободонько, прощай! Скоро заспівають свахи, Як пектимуть коровай…
Не знаю,коли свахи збираються співати,а я вже почала,читаючи вашого вірша ! Гарний твір,люблю вірші в народному стилі ,вани завджи легко запам"ятовуються.
легкий, приєни при прочитанні вірш не може залишити бадужим..
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
Гарно! 
