полетіли
безкрилі
тонкІ і білі
шовкОві нитки,
як рядки –
випустили у світ
щорічну
поему епічну
натхненні теплом
останнім
павУчки
і павучкИ…
II. ТАК ТРЕБА
невИспаними світанками
позіхлИвими ранками
ловить ліс
шовкОві нитки,
засИлює
у соснові голки,
одягає на пальці
золоті напЕрстки
і шиє з туману,
подертого об гілки
на шматки,
цупкі
напІрники…
кленОві віники
змітають
пірчАсті хмарки…
обверлОчує ліс
туго набиті
пером і пухом
напірники...
і новенькі
білі
пружнІ подушки,
як у скриню,
складає в небо –
так
треба.
ох, Наталю... то хмари білі, колись вони стануть сніговими -- пух з них, тих подушок, на землю полетить і зігріє в морози... жодних тягарів... хоча я знаю -- то -- твої асоціації... дякую за візит і коментар...
це минулорічний вірш про "бабине літо", як павутинки літати починають... цьогоріч ще попереду гарна та пора... помилуємося... дякую Вам, пані Мурашко...
"невИспаними світанками позіхлИвими ранками ловить ліс шовкОві нитки" - ну, Валечко, згойдуєш Ти уяву читача. Красно ж як...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
