Вітаю вас,п.Ростиславо, на нашому сайті. У нас тут зібралося коло однодумців, тих, що люблять свою рідну-солов'їну, і які коментують, підказують, а іноді і критикують, то прошу до нашої компанії. Ваш перший вірш мені сподобався. Образно і дійсно театрально виражено пережиття артиста. Одруківка- завіса.
Бачу ваші старання,п.Миколо, але щоб описувати такі неземні почуття треба їх пережити, що вас чекає ще попереду, а зараз є тисячі життєвих, шкільних тем, які можна оспівувати у віршах. Бажаю успіху!
Гарний вірш. Батькова робота заслуговує на те, щоб її оспівати віршем. Як для селянки, для мене "вмочено лопату" звучить, вибачте, якось навіть образливо, бо копати землю не легко. Може краще вкладено,або об землю струшено, але то на ваш погляд. Ще одне слово, яке викликало у мене не гарні асоціації - "задув" можливо загув, може то одруківка, а якщо ні, то щось треба зробити.
Минуле пройшло, і не повернеться. Думаймо про майбутнє, і тільки позитивно, бо думка матеріальна, і що ми надумаємо, так будуть жити майбутні покоління.
ВАжкий вірш. Філософський. В ньому дійсно чується драма людського життя, і нас всіх гріє надія, що все зміниться, тільки мабуть, якщо ми будем думати позитивно.
Пані, НаДю! Вірш гарний, емоційний, але над ним ще треба добре попрацювати, щоб виправити форму. А форма це- розмір, рима, ритм. Якщо щось незрозуміло, то запитуйте, прошу! Рада буду допомогти.