ВАжкий вірш. Філософський. В ньому дійсно чується драма людського життя, і нас всіх гріє надія, що все зміниться, тільки мабуть, якщо ми будем думати позитивно.
Пані, НаДю! Вірш гарний, емоційний, але над ним ще треба добре попрацювати, щоб виправити форму. А форма це- розмір, рима, ритм. Якщо щось незрозуміло, то запитуйте, прошу! Рада буду допомогти.
Не знаю, як кому, а мені важко дався той вірш. Склалося враження, що катрени діляться на різні вірші, і треба довго читати поміж рядків, щоб зрозуміти, а ось ці рядки так і не зрозуміла. "Потрібно так зустріти вже сьогодні Блаженну вічність зрячих для сліпця" Найбільш чіткий є кінечний катрен, а тема вірша дуже цікава.
"звук розмови до мене долинув, одна іншій тихенько сказала:" - дуже сподобалось! Вірш ніби казка заворожує образами, захоплює словами, а загадкове закінчення визиває запитання, а що далі?