Мені сподобався вірш. Один рядочок випадає із розміру "Вмить сокрушив, “розтер в пісок” і викинув" ну, якщо тут йде річ про пісок, то може вам сподобається моя підказка: Вмить сокрушив, “розтер в пісок," чи глину.
Гарно,п.Галино, вам удалось розкрити цю болючу для усіх нас тему. Хочеться віддати шану тим відважним людям, що ціною власного здоров'я виграли ту війну, і на сьогоднішній день залишилися не заслужено покарані. Я підтримую їх у їхніх вимогах перед владою, і молю,Бога, щоб допоміг у їхній борні.Пані, Галино, є маленькі одруківки- відганяй; що міг.
Нехай допоки поживуть, І плескають в долоні, Та Божі Сили вже ідуть! Закінчаться "солоні". І відіб'ються їм тоді Людські негоди й лиха, Старі впадуть, і молоді, З ними, і їхня пиха.
Дякую, п.Наталю! Так спочатку було й у мене, але тоді наголос впаде ПрошУ, а правильно ПрОшу. А Як, то хотілося передати швидкий плин часу, не встигли оглянутися, як зима наступила.
Мені здається, що слово " окунаюсь" не зовсім українське, може це хотів сказати,п.Василь. Занурююся, а вірш КЛАС!!! Ви видаєте просто перли "Усе, що істинне - поза кордонами."
Гарний вірш, сподобався. У вірші є душа і це, як на мене, найголовніше. Добре, що є глибока віра "Вірю, вірші – дороги до раю," це дуже похвально. Молодець!!!