А, це Ваша творча фантазія... Воно і не дивно, глядячи на Ваш вік, бо я було теж хотіла обуритися, як і перший дописувач. На мій погляд, кожний поважний вірш має базуватися на правді життя, хоч і фантазія з того ж формату.
Цікавий віршик, але я не можу з Вами погодитись, що це західно- українська мова, бо я виросла там і такого не чула. Так є відхилення від чисто-української мови в деяких словах і наголосах, але у Вашому варіанті- це суцільна безграмотність. Вибачте, але це моя об*єктивна думка.
Героям слава! Дякувати Богу, що ми маємо сильну і найкращу армію, яка захищає свою Батьківщину ціною свого життя, але здаватися чи відступати ніхто не погоджується. Велика дяка тим державам, які допомагають нам зброєю і не тільки. Слава народу, який об*єднався і робить свій внесок для перемоги, і ганьба іудам- колаборантам, які за гроші продають Державу. В молитві дякую Богу за допомогу і прошу миру і процвітання для нашої України.
Вічна пам*ять вашому батькові, п.Василю, за теплі слова, за щиру науку, за любов до свого краю, за прищеплену любов яку нині Ви своїм серцем виливаєте на папір і хай ця любов не закінчується...
Пане Станіславе! Мене дуже порадував вірш, хоч є що виправляти, є з чим посперечатися, та все ж наглядно видно роботу над собою і це тішить. Одне все ж скажу, не треба любові красти її треба леліяти, дарувати, жити в ній і просто щиро любити все , що нас оточує.
" І буде вам по вірі вашій" Цей біблійний вислів дуже давній, але так актуальний в наш час, що гріх не скористатися, і в стократ збільшити свою віру у перемогу.
Як я Вас розумію, та все ж клясти, думаю марна праця, бо закони Вселенної працюють не так, якби цього хотіла людина, тому не варто накликати лихо на свою голову. Наші збройні сили віддадуть їм належне, бо пояснювати, самі кажете, марно.