Раз Громовержець запит кинув цілому світу:
"В кого з усіх кращих бачити можна дітей?!"
Чвалом всякий звірів рід до Царя набігає;
Слуги одвічні людей, має худоба курить.
Також риб косяки лускатих плинуть угору;
Всіх істот, що летять, чисте повітря несе.
Поміж них матері чад тягнуть, сповнені ляком:
Що то за вирок дасть Бог на такому суді?
В юрмищі буйнім мавпа веде мавпятко гидотне, —
Усміх легкий на обличчя Юпітера ліг.
Слово тоді наперед хитрунка вмить забирає,
Ґандж родовий прикрить думає робом оцим:
"Знатиме Бог лиш, хто переможцем стане сьогодні;
Я ж переконана: найкраще дитятко — моє!"
Ориґінал:
Iuppiter in tōtō quondam quaesīverat orbe,
Mūnera nātōrum quis meliōra daret.
Certātim ad rēgem currit genus omne ferārum,
Permixtumque hominī cōgitur īre pecus.
Sed nec squāmigerī dēsunt ad iūrgia piscēs,
Vel quicquid volucrum pūrior aura vehit.
Inter quōs trepidae dūcēbant pignora mātrēs,
Iūdiciō tantī discutienda deī.
Tunc brevis īnfōrmem traheret cum sīmia nātum,
Ipsum etiam in rīsum compulit īre Iovem.
Hanc tamen ante aliōs rūpit turpissima vōcem,
Dum generis crīmen sīc abolēre cupit:
Iuppiter hoc nōrit, maneat victōria sī quem;
Iūdiciō superest omnibus iste meō.
P.S. В давніх виданнях (наприклад, першому виданні голандця Гендріка Каннеґітера) байок Авіяна ця байка (як і инші) доповнювалася епімітіями (те, що у нас частіше називається "мораль/наука/сила"), очевидно, пізнього (середньовічного) походження з огляду, зокрема, на певну невідповідність довгот голосних розміру самої байки (елеґійному дистиху). Все ж наведу їх для повноти (переклади мої):
I. Ergō mōs hominī est, quidquid sibi fēcerit ipse,
Vīle licet maneat, comprobat ipse tamen.
Отже, зви́чай у людства один: коли дещо породять,
Миршаве хоч би було, однаково хвалять оте.
II. Nōlō velīs rērum quidquam laudāre tuārum,
Alterīus nisi sunt ōre probāta prius.
Тож не бажай твій витвір жоден славити марно,
Инші допоки не мовлять, похвали́ не дадуть.
III. Laus falerāta nimis propriō sordēscit in ōre,
Incitat in rīsum laus falerāta sibī.
Славу мережану вельми поганить власне хваління,
Сміх спричиняє, хто славу мережить собі.
IV. Sī quis amat rānam, rānam putat esse Diānam.
Влюбиться дехто у жабу, і жаба йому за повабу. (Або: Влюбиться дехто у драну, і драна йому за Діяну.)
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
