Ще в ті давні часи суд і кару Шевченко поставив під запитання. Скільки всього змінилося, скільки води утекло, але питання про суд і кару ми, і сьогодні ставимо під теж саме запитання. Дякую за коментар!
Здорово! Написано все так, ніби з моїх думок, тому і підтримую. Влада черговий раз змінилася, але ми з колін так і не встали, і гріш ціна тим задавакам від влади, які не дивлячись людям у вічі, говорять про якісь досягнення, про якісь зміни, ніби ми не бачимо, не чуємо, не знаємо.
Дуже пізнавально, бо зі шкільної програми я знаю ДЖОРДАНО БРУНО, як послідовника ідей Коперніка, який мав глибокі знання в астрономії, а тут довідуюсь, що в нього була тонка, поетична душа, якщо із - під його пера виходили такі чудові вірші. Цей переклад, мабуть, на скору руку, бо нема в ньому ритмічності, адже в італійському варіанті, сподіваюсь вона присутня.
Це ностальгія і Ваша філософія життя, хоч це марні емоції, бо повернути вже нічого не можна. Я не погоджуюся із Вашою фразою "Один лиш мудрий, а кругом бездарні пні,"Цікаво, на якій Ви стороні, адже людина - витвір Божий і в кожній людині є Його іскра, і не поважати людину, значить не поважати Бога, що підтверджує біблійна істина - Возлюби ближнього, як самого себе?
Емоції б'ють через край, та життя невмолимо швидко тече, не звертаючи уваги на цілі континенти, та що там континенти, космічні простори змінюються щохвилини, і хто у тому хаосі Вічного покою людина - пилинка, але у кожній клітині цієї пилинки бурлить те саме космічне, дароване Богом, прекрасне життя. Найбільше вразив цей катрен. "Відчуй мене, прошу, відчуй на смак, Не гіркоту, не солод, не похмілля, Не терпкий дух засушеного зілля, Відчуй же так, як не відчує всяк."
Не знаю, що там далі у Орхана Велі - турецького видатного поета, а мені прозвучало таке; І всі такого натворили, Що чорт чуть ногу не зламав. На щастя очі нам відкрили. Сусідські вої руських прав, Які справляли катехизми На землях нашої Вітчизни... Та суд догонить цей анклав Людського болю і трутизни, І серед тисячі октав Звучати буде голос тризни...
Сумом пронизаний вірш. Мені сподобалось, хоч є деякі зауваження, наприклад: до слова розсипи, до речі, підкорегуйте, Ви підібрали - розсвіти, я не можу знайти такого слова.
Гарний вірш тільки останній катрен трохи вибився з ритму. Знаю, що автор має право змінити ритм в останніх рядках, але не так радикально. Попробувала відредагувати, може, Вам сподобається.
Згадаю все, згадаю мовчки. Хвилює радість і печаль Всі потайні душі куточки, Та не вернуть того, а жаль.
"Крутили землю ми ногами і віра в щастя в нас жила." Вразили! Дуже сподобалось.
Добрі Ваші заклики і прагнення, але, як на мене, то ніяких роз'єднань і не було, а було відкрите загарбання Росією наших земель, як і Криму. Ті всі викривлення наробили януковичі, б'ючись за владу, які до сьогодні не понесли ніякої кари, бо крук круку очі не виклює.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('