Жінка – Це голосу чистого всесвіт І пам’яті роду, що безвість На сивих просторах безкрайніх. Це пісня життєвостей давніх І духа святого проміння, Краси і терпінь розуміння, Що квітне в зеленому гаї Із краплі роси у розмаї. Це море піднесень і спадів, Яскравих надій, зорепадів, Думок без кінця і без краю, Як шум багряниць водограю… Це гори могутності міри Добра, сподівання і віри, Любові і крил піднебесних, Що навіть в зневірі воскресне, Зросившись живою сльозою, Дощем, а чи шквалом – грозою, У проявах знаків пророчих Чуттів безкінечних, жіночих.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
