Жінка – Це голосу чистого всесвіт І пам’яті роду, що безвість На сивих просторах безкрайніх. Це пісня життєвостей давніх І духа святого проміння, Краси і терпінь розуміння, Що квітне в зеленому гаї Із краплі роси у розмаї. Це море піднесень і спадів, Яскравих надій, зорепадів, Думок без кінця і без краю, Як шум багряниць водограю… Це гори могутності міри Добра, сподівання і віри, Любові і крил піднебесних, Що навіть в зневірі воскресне, Зросившись живою сльозою, Дощем, а чи шквалом – грозою, У проявах знаків пророчих Чуттів безкінечних, жіночих.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
