Анатолію Івановичу ,прошу вибачення за першу " хибну " (бо я так вважаю) оцінку п.Наталі.Цей вірш заслуговує найвищої оцінки.Виправити попередню я вже не можу, а від себе ставлю .Якщо я не помиляюсь .цей вірш став піснею? Щемний вірш,дякую вам за нього.
Так,Роксоланочко,вірш не допрацьований,тому й подала його в розділ "прози".,з часом повернуся до нього ,а сьогодні,думаю,мені пробачать цей недолік друзі сайту,бо в цей день серце особливим болем пече... Дякую,вам за відгук!
Дякую,Оксаночко,за коментар! Я думаю.що про це потрібно писати для того, щоб ця проблема завжди була "навидноті ",бо та катастрофа принесла горя на багато поколінь.
Дякую вам щиро за підтримку,Іринко! Я написала ці рядочки під впливом розповідей моєї знайомої ( переселенки з м.Чорнобиля),бо у таких,як вона, назавджи в серці рана і її не вилікувати повік.
Іриночко,продовжувати розмову на цю тему я не буду, У кожного своя думка і я її поважаю,але впевненість маю у своїй, Багато віршів авторів нашого сайту взяла собі в закладки,бо вважаю, щоб вони будуть потрібні мені не раз... Я "за " обома руками,щоб люди писали ,викладали свої думки ,бо в цьому є потреба...