ВІРШ "СТОЇТЬ ХАТИНКА"

Стоїть хатинка край села

З веселими віконцями,

Живе бабуся в ній сама,

Яка у дружбі з сонцем.

Обличчя світиться  добром,

В душі любов та ласка

І зігріває всіх теплом,

Немов чаклунка з казки.

Збирає зілля за селом-

Корисне і духм"яне

НАм варить трави із медком

Життя щоб було славне.

Збира ромашку і чебрець,

І деревій, і м"яту,і подорожник

Й ялівець-все чим земля багата.

Ідуть в хатинку край села

До доброї бабусі,

Щоб не боліла голова,

Щоб не стріляло в вусі.

Всім посміхнеться,раду дасть,

Всіх ніжно привітає і зробить

Вміло диво- мазь

І біль у мить зникає.

Бабусю любимо ми всі

І дітвора й дорослі,

За те,що варить нам чаї,

Запрошуючи в гості.