Пн, 16.06.2025, 05:01
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Сон переселенки.



 Сон веде її за руку ,
У минуле буде стукать,
По чорнобильських стежках
Знов ходитиме у снах.
А вона цього бажає 
І щоночі сон чекає
Та приходить не завжди,
Хоч всю ніч чекай,проси,
А сьогодні завітав,
Зімкнув вії й дарував
Подорож він їй жаданну
І вона співа осанну,
Бо вже йде,біжить туди,
Де знайомі всі шляхи.
...Побувала у оселі,
Рогачі  й ті не веселі,
Звісно,думає ,стоять,
Горщики вже не киплять...
Зазирнула у садок,
Вишні,яблуні в роток
Простягають ось плоди,
Просять:"Ну,зірви,зірви!"
Чорнобривчики цвітуть,
Теж кивають:"Будь ще тут!"
...Постояла серед двору,
Думаючи,яке горе 
Кинуть надбане усе,
Спогад біль тільки несе...
Поклонилась на всі боки
Й вимушеним тяжким кроком
Геть  у хвірточку пішла,
Бо пора вже її,пора,
Денна десь встає зоря.


Додав: Мурашка (26.04.2013) | Автор: © Галина Мороз
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Проза, Мороз Галина

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2320 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 Koshkina • 10:33, 26.04.2013 [Лінк на твір]
Все, що у житті відбувається - це нам кара за гріхи наші. Нічого просто так не буває, навіть війна.
Пані Галино , це у Вас вірш, а не проза.....
Болісна тема.
avatar
Дякую  вам щиро за підтримку,Іринко! Я написала ці рядочки під впливом
розповідей моєї знайомої ( переселенки з м.Чорнобиля),бо у таких,як вона,
назавджи в серці рана і її не вилікувати повік.
avatar
3 Oksanka • 13:38, 26.04.2013 [Лінк на твір]
П. Галино все у памяті,все. Гіркота від нещасть лише притуплюється...стає не такою виразно-відчутною...та ніде не дівається...допоки живі свідки. Гарний вірш і тема гарна, якщо можно так сказати. 55555
avatar
Дякую,Оксаночко,за коментар! Я думаю.що про це потрібно писати для того,
щоб ця проблема завжди була "навидноті ",бо та катастрофа принесла горя
на багато поколінь.
avatar
4 Asedo1949 • 14:09, 26.04.2013 [Лінк на твір]
Дуже щемно! Серце розривається від болю, читаючи такі рядки. З роками все втихає, а пам'ять - живе. 55555
avatar
Так ,п.Катерино,дуже щемно... Дякую вам за відгук.
avatar
7 natalka7474 • 14:32, 26.04.2013 [Лінк на твір]
Пані Галочко,дуже болюча тема і Багато людей покинули рідні оселі через катастрофу. Дякую за вірш!!!
avatar
Щиро дякую,п.Наталочко, що вам болять рани рідної замлі...Низький 
уклін вам за це!
avatar
8 Roksa • 14:48, 26.04.2013 [Лінк на твір]
Галю, завжди повертаємося до цієї трагедії, як до рани давньої, що ниє по вечорах- це твро на тілі нашої землі...мусимо і з цим жити, але оам"ять- і усвідомлена, на рівні генної, вже буде як добрий досвід на майбуття. Це забувати не можна! Дякую за вірш!
Щодо самого технічної грані вірша - то є кілька моментів зі збитим ритмом. Вірю , що доопрацюється.
avatar
Так,Роксоланочко,вірш не допрацьований,тому й подала його в розділ
"прози".,з часом повернуся до нього ,а сьогодні,думаю,мені пробачать
цей недолік друзі сайту,бо в цей день серце особливим болем пече...
Дякую,вам за відгук!
avatar
11 suziria • 21:27, 26.04.2013 [Лінк на твір]
Близька і  болюча тема!
avatar
Дякую,п.Анатолію!
avatar
12 Davudenko • 08:11, 27.04.2013 [Лінк на твір]
Постояла серед двору,
Думаючи,яке горе  hands 55555
avatar
Звичайно ж ,п.Іване,переселенцям ніщо не замінить того,що вони
мали до аварії і вони завжди будуть жалкувати за втраченим...Дякую за відгук!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz