Ну, нарешті, дні світлі Виставляють долоні І тюльпани розквітли Білі, жовті, червоні… Вже запінилась вишня Біло – кремовим цвітом, І негода вчорашня Завтра стрінеться з літом. Розрум’яниться сонце І покличе на море… Гляньте, люди, в віконце І забудьте про горе! Розправляйте поволі Сильні, струджені груди, І по вашій же волі Життя кращати буде…
ненаписані рядки задрімали та весняна круговерть упіймала загукала їм агов вже бузково простягніть очі вверх там казково розтягнулися росинкою впали на землі мов уста розцвітали обнімалися тихо шалено проростали красою таємно а як сонце торкнулося серця ожили чарівливим озерцем відгукнулось нашвидкоруч, дякую)))))))))
Гарно вже запінилась вишня....Сподобався ліричний віршик Ваший , пані Катерино. В останньому рядку наголос йде на парний склад" життЯ". А вірш Ваший побудований на непарних звуках....Я свої вірші читаю в голос, щоб зрозуміти, як при читанні звучать звуки....
Дуже прємно, що Ви уважно читаєте вірші і свої теж вичитуєте - це дуже правильно, але є таке право у автора, що останній рядок може вибиватися із форми,тільки б не нашкодити ритму вірша. Здається у мене це вийшло...Дякую!
Дійсно -життя може змінитися по нашій волі. Дякую за вірш п. Катерино
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
