Між нами знову тишина Самотня, сіра, навіжена Думками лину, де Вона Ще не актриса, я не сцена... Не хочу грати, хочу Жить Не хочу слів пустих, болючих Весняні складнощі суцвіть Мене чомусь уже не мучать. Між нами знову тишина...
А що життя - Земля і Небо Старенька хата край села В моі літа Уже й не треба Ніяких розкошів буття... Аби тебе Моя кохана Хоч на тім світі, хоч на мить Душа знайде Загоіть рани І кане в безвість- полетить... Ех...
Поради Олеся слушні. Дозволь і я дещо додам: У тебе стуктура має бути: --/--/--/--/--/- (16 голосних) --/--/--/--/--/ (15голосних) де "-" ненаголошений, а "/" наголошений голосний так? Тоді зверни увагу на рядки: "наче злодій" краще "мов злодій"... "черешневий" може краще "з черешні" далі допомагати чи сама допрацюєш по структурі?
І маестро барвисто дививсь на красуню Лілею, Чудні ноти пянили натхненням її почуття. Малювались вірші у танку разом з нею Під мелодію літа співали чарівно слова...
"Пійнявши" може "піймавши"? "І нИзенько клонять" - викиньте "І" на "НизЕнько клонять" "часу плин" може "часоплин"? Образи в уяві повставали: На картині променисте літо Хтось з відпочинком може це зустріти Іншого війною криють гради. Комусь ця війна, напевно, вигідна.
Погоджуюсь з Ліриком - виправте одруківку на "їй" а не "її". Це ще добра мати в сина, Бо буває, ще з порогу Мовить дівчині: "не гідна! Ще накличе чогось злого..." Буває по-різному.
Схилився дубок до берези у лузі. Їм вітер гіллям вибивав дивний марш. Всерівно ні кроку, не зрушать, ці друзі. Вбиває не ревність, все вбиває лиш фальш.