Мабуть я до нічого не подібний Тому і сльози німо котяться з душі Для того щоб у правді очиститись Небес очищення проходить із землі . Ці тихі кроки лише ніч почує Моє із них лиш слово трупне і німе Іду я безупинно у падінні В пустих гріха кімнатах без життя живу . Я тінями життя перегортаю Із немочі у збайдужіння день летить Темно стихаючий впаду злиденно Я в безіменний простір де нема часу .
Це не скорбний час це вічність серед нас ми творимо життям себе у новий час і новий день ! Чому би не сум - як вбивають наших батьків і дітей , чому би не війна - головне проти байдужості у серцях людей , чому би не подумати як все змінити , чому ?
Сум і сірість вбиває. Треба йти до світла. І в часи безнадії повинна бути віра в краще. А ГРІХИ Є У ВСІХ. Щоправда, дорога гріха ні до чого доброго не веде. Треба триматися.
Треба позбавитись гріхів , тоді світлішою буде дорога !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
