Гарні поезії... І в кожній схована її назва... То чи варто їх називати першим рядком? Ви тонко відчуваєте поетичне слово і, мабуть, потрібно уникати слабких рим, як-от:сад-стоять... Осяяння та розкрилля!
Автору необхідно проставити розділові знаки і виправити помилки. Треба поважати адмін. сайту і читачів, і не забувати про самоповагу... Лікбез продовжується...
"Мов самовбивця, вічна жертва Малюю сад у домовині..." Слово матеріальне, із часом усе справджується... Тож будьте обачні, не грайтеся зі словом. У кожному слові є велика енергія... Якщо хтось думає, що написав та й усе, той помиляється... Не накликайте на себе біду... Хто пише про нещасливе кохання, невдачі та біду, те й матиме згодом... Мудрі кажуть, що посієш, те й пожнеш... Тож сійте добірні зерна на щасливу долю...
Потрібно дотримуватись правильних наголосів, розміру і ритму... ...наголос легк`ий... Іншого немає... НАВЧАЙТЕСЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ! І закликайте до цього своїх читачів...
"Шукаєм волі ми, дурні, Кругом – в біді навислій. А небо клітку зорями звело (Розкраяну по хмарах). Закинуло людей на дно, Де живемо в капканах..." Це нісенітниця... А ще в таких випадках у народі нашому кажуть: це сон рябої кобили... Перевіряйте кожен рядок розумом і серцем, і мало звертайте уваги на хвалу, якщо хочете навчитися і сягнути творчих вершин...
Славно! Добрий росте козак! Сидить іще малий козак безвусий, Козацьку ложку тисне у руц - Це витесав йому Богдан наш, Русин, Щоб так він їв , як їли на Січі! Робіть інтервали перед тире...
"Боже, кого ще тут носить? Не бачу, бо очі закрив..." Це ж не для вірша... І від кого втікає літературний герой? "Рідна, хай очі не коле, Від неї втечу, хоч на мить..." Від тієї, що підійшла колисать?..
Розтягнуто і багатослівно, чимало прози... Потрібно довго шліфувати... Усе вдихаєш вільно, всі простори живі кольорами, живий і вільний дух. До змісту йти по рівнім коридорі- Луною відбиваєсь пульсу стук.