Замріявшись, ти у вікно дивилась
* * * Замріявшись, ти у вікно дивилась. А я, ввійшовши, зупинився і Спостерігав здаля лиш несміливо, Щоб не сполохати фантазії твої. В стрункій поставі я впізнав Венеру, Такий же профіль, лінія плечей. Чарівності дано тобі надміру, Тому й не міг я відвести очей. У світлі, що пробилось крізь віконце, Ти вся сіяла, схожа на алмаз. І зрозумів я: мій суперник – сонце, До котрого стояла ти анфас.
Додав: Високий (22.07.2011)
| Автор: © Олександр Високий
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.