SITE LOGO
Сб, 11.01.2025, 02:41
Меню сайта
Наш опрос
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216
Главная » Комментарии пользователя [LedyDelfin]

Найдено комментариев: 1362
Показано комментариев: 811-840
Страницы: « 1 2 ... 26 27 28 29 30 ... 45 46 »

avatar
552 LedyDelfin • 19:53, 24.09.2012 [Лінк на твір]
люба Мурашечко, гарна Ваша лірика, у мене ж тут гірка іронія... ото і вся різниця...
дякую Вам, приємно, що Ви згадали такі симпатичні рядки Ваші... yes
avatar
551 LedyDelfin • 19:52, 24.09.2012 [Лінк на твір]
хай експромт... в принципі, я ніколи тижнями над жодним віршем не висиджую... пишу "за раз"... тому, мабуть усе в мене -- експромти... :) дякую, завжди Вам рада... yes
avatar
550 LedyDelfin • 19:50, 24.09.2012 [Лінк на твір]
ти про тривкість двох поєднаних доль, а я, Наталю, якраз про невідповідальність, ненадійність -- як там кажуть, є "друзі", які поруч, поки сонце світить, а сонечко сховається, і "друзі" зникнуть... це -- гірка моя іронія, минулорічна... yes
дякую за візит і коментар, як завжди цікавий і вишуканий...
avatar
549 LedyDelfin • 19:47, 24.09.2012 [Лінк на твір]
це добре, що не спало... :) отже, у Вас був шанс почути, що я про дуже ненадійного обраного пишу -- він, як сонце, яке зникає, як тільки з"явиться на видноколі яка хмара, тане, як роса, як спека починається, і ще й не настали холоди -- а він уже, почистив крила і гайнув у ирій... сам... цей вірш -- гірка іронія...
avatar
548 LedyDelfin • 09:44, 24.09.2012 [Лінк на твір]
люба Наталю, це не просто прекрасний і сповнений понад небесної сили Твір, це -- конституція... внутрішній закон... кодекс Честі... :) але, чи читають такі "програмні" речі ті, до кого насамперед цей заклик "п"ється"... думаю, читають, але на власну адресу не сприймають... власне, то вже не справа Поета... то вже -- Божий промисел...
Ти своє сказала, отже ЗРОБИЛА...
візьму собі у закладки... гарний у Вас із Роксоланою "дует" вийшов... yes
avatar
547 LedyDelfin • 07:13, 22.09.2012 [Лінк на твір]
тЕпло... дякую, Роксолано... а де б же я іще серце собі зігріла, якби і у віршах затишку не було?.. :) yes
avatar
546 LedyDelfin • 07:05, 22.09.2012 [Лінк на твір]
ох, люба Наталю, поети самі в тих тернах душі собі у кров роздирають... але йдуть -- бо їх до зірок кличе... Хтось... "вічний зов..." yes
avatar
545 LedyDelfin • 07:02, 22.09.2012 [Лінк на твір]
зима красива... ті рефлекси усього сущого на невловимо-блакитно-білому... як на алмазній креші... а інії!.. задума така... глибока... медитативна... поетична...
довгі затишні зимові вечори... тепло хатнє, родинне, коли всі вдома... гамір, сміх... дух печеної картоплі і пряженого молока... казки у куточку... чорнобривці сухі з-за образІв... кіт клубочком на стільчику біля грубки... і потріскування самозаглиблене дров...
avatar
544 LedyDelfin • 22:55, 21.09.2012 [Лінк на твір]
так, це справді дивує... і не перестає... в цьому щось є... yes
avatar
543 LedyDelfin • 22:52, 21.09.2012 [Лінк на твір]
так... тут такий уже пішов розкрут... полетіло все, завихрилося... але мене вражає там, де в "нього" повідростали кігті і закручкувався дзьоб -- він був хижим птахом за генетикою.. і... став тим, ким і був... так воно виходить... тільки прикидався лебедем, а насправді -- кібець, коршун, гриф... :) о.. ці повільні і невідворотні метеморфози... одне дивно -- постійність, з якою обирається щораз той самий варіант :) yes
avatar
542 LedyDelfin • 22:47, 21.09.2012 [Лінк на твір]
люба Роксолано, то Оксана про карму осені, то Наталя... мене тема заворожила... Оксана каже: а чому б і ні..... і от ми обіграли один образ-тему з трьох кутів зору... і я подумала собі: а цікаво було б побачити цю карму осені у твоїй інтерпретації... а?.. ще Наталі Данилюк ідею підкинути... ну, і всі, кому цікаво також... а тоді видамо збірку "КАРМА ОСЕНІ" із кількох 4-5 віршів :) (жартую...) у будь якому випадку цікаво, якщо це навіть назвати поетичною вправою... чи грою... в жодному разі оце не завдання, так.... ідейка... цікаво подивитися, як ти "повернула б"...
avatar
541 LedyDelfin • 17:02, 21.09.2012 [Лінк на твір]
прекрасно! як мало людей, а тим паче поетів, ТАК розуміють... хоча, Поети -- ЗНАЮТЬ... чому й доказ твій вірш, Роксолано...
avatar
540 LedyDelfin • 12:12, 21.09.2012 [Лінк на твір]
прекрасний Твір, Наталю! просто нейморно красивий і лагідно-ніжний... так, мабуть, тихо світиться душа, мріючи про Бога... yes
avatar
539 LedyDelfin • 20:02, 20.09.2012 [Лінк на твір]
треба мені інколи на захід їхати... там мій Вогонь горить... давно знаю...
дякую, Наталю... я той кут, який щиро любить два інші кути, що перед ним... yes
avatar
538 LedyDelfin • 19:57, 20.09.2012 [Лінк на твір]
:) навзаєм, Бьянка... радію, що довподоби стало... став -- вірш... якось, якось... колись... а?..
avatar
537 LedyDelfin • 18:00, 19.09.2012 [Лінк на твір]
може й добре, що шанс той минув... і що більше не почнеться... хоча, я про справді особливий осінній присмак помідор моїх городніх наразі, і... про передчуття.. бачення наперед...

дякую Вам пані Koshkina... і що філософську ноту тут відчули.. звичайно ж, вона тут є.. інакше б вірш не написався
avatar
536 LedyDelfin • 16:53, 19.09.2012 [Лінк на твір]
Ви праві -- щось та почнеться... он, кажуть, скоро "бабине літо" почнеться... хоча ще дощі й не починалися... і тепло не минало... врешті, почнеться зима... княгиня в білих горностаях...

дякую Вам, пане укран... yes
avatar
535 LedyDelfin • 16:50, 19.09.2012 [Лінк на твір]
люба Роксоланочко, вони (ось, на городі моєму...) таки справді сумні на смак -- ну інакше й не скажеш...

так... діти.. вони все правильно ЗНАЮТЬ...

дякую, люба Людино... світаю тобі...
avatar
534 LedyDelfin • 16:48, 19.09.2012 [Лінк на твір]
ну так... і Різдво, і Паска, і сумні помідори осінні -- усе повторюється... але ж... диво-дивнеє! таке все це миле і щораз неповторне! прекрасна штука -- життя... а захід Сонця щодень... а світанок... красота! у повторах своїх неповторних...

дякую Вам за НАДІЮ, пане Миколо...
avatar
533 LedyDelfin • 10:41, 19.09.2012 [Лінк на твір]
що ж, пане Вікторе, ідучи слідом за Вашою логікою, дійдеш висновку, що сучасна літературна мова починається САМЕ З ВАС, так?
Ви вважаєте, нам слід відмовитися від творчості Шевченка, Лесі, навіть сучасника тим авторитетам, на яких Ви посилаєтеся -- Сосюри? бо вони писали "на суржику"? то вже заразом слід, мабуть, і від усіх народних пісень відмовитися?... теж не вихолощено-літературно писані!.. і наголоси плавають, як тільки заманеться...
стосовно впливів на нашу мову -- всі мови мають вплив одна на іншу, і тільки такі бездумні ревізори і вороги мови нашої -- живої і вільної, здібні дорівнювати її до "наречия"... чи відомо Вам, що давня наша мова є санскритом, а теперішня -- сучасним санскритом? то чи не відмовитися нам і від "санскритських" коренів, які застаріли набагато більше, чим лексика Шевченка і Лесі?...
впливи російської... а чи відомо Вам, що такої мови взагалі не існує... що "російська" так звана -- це "двічі зіпсована українська" (Ключевського, російського історика, перегляньте)...
про що це Ви говорите?! схаменіться, пане Вікторе!
так як Ви пишете -- пишете Ви.. чи цього не досить? чи вам хочеться, щоб усі стали Вікторами Кучеруками? для чого Вам стільки поетичних клонів себе самого?
іде процес, і нехай іде.. щось відсіється, щось проросте... не варто переслідувати жодного поета, чи того, хто просто пише вірші... усе, що сіється, має право зійти -- а зійде чи ні -- Природа вирішить.
avatar
532 LedyDelfin • 08:58, 19.09.2012 [Лінк на твір]
...оскільки Вашу вимогу щодо наведення цитат із української класики, де вжито слово "ПОЖАР" виконано, Вам слід ВИБАЧИТИСЯ перед пані Катериною за безпідставні Ваші до неї претензії... щоб учити -- треба ЗНАТИ... чого Ви постійно переслідуєте цю людину? заради вдоволення власного чи заради провокацій? хто надав Вам таке право -- ваша самовпевненість? часто помиляєтеся, але продовжуєте вестися невиправдано грубо і агресивно: самі хоч розумієте для чого?..
avatar
531 LedyDelfin • 08:49, 19.09.2012 [Лінк на твір]
Ляхи мерзли, а козаки Грілись на пожарі (Тарас Шевченко, I, 1963, 131); Як тебе [аісне] почала я співати, В мене очі горіли, мов жар, І зайнявся у грудях пожар (Леся Українка, I, 1951, 125); Буду згадувать серця пожари, як на гору до неї я йшов... (Володимир Сосюра, I, 1957, 220);
avatar
530 LedyDelfin • 08:42, 19.09.2012 [Лінк на твір]
вдячна... :)
avatar
529 LedyDelfin • 11:51, 18.09.2012 [Лінк на твір]
більше того, люба Наталю! праіуди продовжують накладати на чола нам ті слизькі свої поцілунки... давно помітила, що в житті людському не може статися жодної ситуації, яка не мала б дотичності до Святого письма, Євангелія... завжди знаходиться відверто пряма аналогія... отже, ніяких 2 тисяч років не минало -- усе ТЕ триває і нині... і до Другого Пришестя, мабуть, триватиме... "Будьте святими, бо Я святий..." -- ото й усе, до чого можемо тягнутися... ми, люди... не-іуди...
дякую тобі щиро -- за все... і за "капельное орошение"... :) yes
avatar
528 LedyDelfin • 09:37, 18.09.2012 [Лінк на твір]
Наталю! ну, що "нашкрябала" -- це нормально, що "на коліні" -- навіть... симпатичненько... але з "віршиком" -- вибач, не згодна... бо це Вірш, Твір... це як ніби хтось би Янгола -- "янгелком", чи "янгельцем" назвав... :)

я розумію, він "сам" прийшов, але це Він.. і Він -- ЯВився...

все намагаюся одіслвти тобі за цей Твір кілька доступних балів, але система тутешня не дозволяє... я ніяк не зрозумію, чому треба вичікувати кілька діб, щоб подякувати Поету за Вірш, який вразив справді і зараз... ти не знаєш, у чому там прикол? якщо ти в курсі -- введи ж і мене.... :) yes
avatar
527 LedyDelfin • 08:48, 18.09.2012 [Лінк на твір]
так... щира правда Ваша, пані Катерино... але таке відкриття, що ми не старіємо по суті, а тільки "за формою", таке дивовижне відкриття приходить з часом... я от себе в тайні (тільки з собою) називаю "старою дитиною"... виявилося, що такий словозбіг існує вже більше 2 тисяч років... але зовсім рідко використовується в обіході...
думаю, всі поети -- "старі діти", народжуються такими... тому -- поети... це -- здібність сприймати світ через образи... ну і зв"язок із "тонкими вимірами", яким володіють усі діти, поки їх не навчать подорослішати ДОРОСЛІ...
більше того -- всі люди -- великі діти... якби іще вміли жити "...як діти"...
класний вірш... yes
avatar
526 LedyDelfin • 00:49, 18.09.2012 [Лінк на твір]
фініфть -- така емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі...
дякую, любий Одуванчику... вдячна Вам... і рада Вам... yes
avatar
525 LedyDelfin • 00:12, 18.09.2012 [Лінк на твір]
на те вони й іуди, люба пані Катерино, щоб не схаменутися... але -- маємо приклад перед душами нашими -- святість Христову... якщо й не можемо сягнути, зате можемо щиро прагнути...
дякую Вам за мудрість Вашу, за увагу Вашу до витворів моїх... yes
avatar
524 LedyDelfin • 00:09, 18.09.2012 [Лінк на твір]
дуже Вам вдячна за слова Ваші щирі, і за ріст мій... :) але... від Іуди -- то в правнуках таки Іуди... ми, люди, на такі вчинки в жодному разі не здібні... а от "печать Христа" -- тут ми з Вами однодумці... yes
avatar
523 LedyDelfin • 00:06, 18.09.2012 [Лінк на твір]
справа в тому, люба Роксолано, що вже повернувся... і якраз "на вмитих ногах"... цей вірш -- пост-фактум... паралель... але Бог мене завжди береже... так мене любить... і я Його... решта все -- досвід...
дякую Тобі... yes радію Тобі... :)
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz