Сб, 02.11.2024, 23:25
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1046]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3381]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [312]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4482]
Філософам [1308]
Громадянину [906]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

ЯНГОЛИ СХЛИПУЮТЬ

Вслухаюся в тишу. Та раптом, немов хтось розтяв її -
Володар небесних полів, де паслись блискавиці,
У висях пронісся в своїй вогняній колісниці,
Розбурхавши простір, фарбуючи захід загравою.

В провалля між хмар янгол білий дивився розпачливо,
Потоками сліз чи дощу омиваючи грішників.
"Чом світло й пітьма так безладно в людей перемішані?" -
Роздумував янгол й вимолював в Бога пробачення.

Невдячними є за добро і шанують, лиш втративши -
Любов і довіру, життя і безцінні всі цінності.
Тривожився янгол: " Коли вже єство людське зміниться?",
Вдивлявся у світ, але той був подібним на  згарище.

Незрячими бродим наосліп, глухими до Істини,
Що проситься в вікна і двері душі запропащої,
Хрести, що несем, нам здаються щомиті все важчими,
Вогнями зневір і облуди випалюєм пристані

Душі, що вдивляється в небо в надії - розвидниться,
Та небо, здається, все дужче палає загравами...
Допоки людина дорогами йтиме кривавими -
З небес буде чутно єдине - як янголи схлипують!




Додав: Валькірія (17.09.2012) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2616 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 20
avatar
1 Koshkina • 11:41, 17.09.2012 [Лінк на твір]
Гарн,і філософські роздуми блукають у мене в голові. Але, на жаль єство людське не зміниться. На Землі буде завжди біле, яке переплітається з чорним 55555
avatar
Приємно знати, що у когось після моїх віршів у голові зринають гарні філософські роздуми tongue
avatar
3 malovana • 12:52, 17.09.2012 [Лінк на твір]
вчасно сказане - не відняти, недоповнити 55555 :)
avatar
Головне, аби не запізно... Дякую Вам!
avatar
5 Roksa • 14:44, 17.09.2012 [Лінк на твір]
Наталочко, вже вдруге читаю- а глибини черпати і черпати із твого вірша. Духовно, по-янголськи!
avatar
Дякую, Сестричко, за співпереживання!
avatar
6 InhearT • 19:34, 17.09.2012 [Лінк на твір]
та зло існує за руку з добром..і кожен, навіть найбільш шляхетний вчинок можна трактувати по-різному..
а вірш мені, звісно, сподобався, що тут скажеш... 55555 up
avatar
Зло повинно існувати, аби Добро не дрімало... shy
avatar
"Невдячними є за добро і шанують, лиш втративши"... То щира правда!Дуже сильно написано!!!
avatar
Дякую, пані Алло, що завітали!
avatar
8 Asedo1949 • 21:55, 17.09.2012 [Лінк на твір]
Страдальниця Ви наша за всіх і вся!!!... Вірш дуже глибокий і, як всі Ваші вірші розтривожує душу, і заставляє задумуватись над нашим неправедним життям... 55555
avatar
За "страдальницю" Вам особливо дякую! ;)
avatar
9 LedyDelfin • 23:23, 17.09.2012 [Лінк на твір]
прекрасний! надзвичайної Сили вірш... і розмір такий... для Янголів підходить... щось асоціює... не те, щоб море.. не те, щоб хмари... але який є у ньому небесний ритм...
здорово! все прекрасно... yes
avatar
Це я в неділю ввечері їхала зі Львова до Франківська, і в автобусі, дивлючись у небо, вслухалася у "небесний ритм" янголів, що схлипують, ось і нашкрябала цей віршик на коліні...
avatar
15 LedyDelfin • 09:37, 18.09.2012 [Лінк на твір]
Наталю! ну, що "нашкрябала" -- це нормально, що "на коліні" -- навіть... симпатичненько... але з "віршиком" -- вибач, не згодна... бо це Вірш, Твір... це як ніби хтось би Янгола -- "янгелком", чи "янгельцем" назвав... :)

я розумію, він "сам" прийшов, але це Він.. і Він -- ЯВився...

все намагаюся одіслвти тобі за цей Твір кілька доступних балів, але система тутешня не дозволяє... я ніяк не зрозумію, чому треба вичікувати кілька діб, щоб подякувати Поету за Вірш, який вразив справді і зараз... ти не знаєш, у чому там прикол? якщо ти в курсі -- введи ж і мене.... :) yes
avatar
Люба Валю, своє "автобусне творіння" я ніяк не хотіла образити, ну хто ж захоче зі своїми янголами сваритися? А про "приколи" не знаю - я у них не сильна, бо вони для мене жодного значення не мають. Подяку за ВІРША я вже отримала, він долетів до мене крізь відстань і час ;) Дякую, що ТИ Є!
avatar
17 Did • 11:38, 18.09.2012 [Лінк на твір]
Янголи всі наші земні гріхи бачать, це вірно... shy
up yes
avatar
А люди, на жаль, не бачать, або дуже часто надто пізно усвідомлюють, що накоїли щось лихе... shy
avatar
19 укран • 14:50, 19.09.2012 [Лінк на твір]
Яка висока тема, як мудро написано, Ви молодець.
Але мучить мене дещо, те, що не дозволяє пережити Ваші слова.
Напевно я втомився, напевно зневірився у собі і людях, напевно я "поганий".
Спасибі Вам за поради, за слова і виконання прохань, спасибі що не ігноруєте мене, через мої дії-слова, спасибі за терплячість.
Щиро дуже хочу, щоб той ангел спустився у душі людей і янголи ніколи не схлипували.
avatar
Кожен з нас переживає хвилини зневіри у собі і людях, це звичайне явище. Та у кожному з нас є достатньо сили, аби піднятися з колін, на які нас ставлять життєві негаразди, аби знову повірити у щось добре і світле, а головним "стимулятором" у цьому є ЛЮБОВ наших рідних (по духу і крові) до нас і наша ЛЮБОВ до наших ближніх. Не розпачай - після ночі завжди настає світання, а після грози - неодмінно знову засіяє сонечко! Живи і вір!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz