Життєво, адже з усіх боків обкладені ми хмарами життя, том і і злій сльозі притулку не дають, та сподіваюся ми усі колись подобрішаємо, пане Іване, і буде в нас вдосталь сонця і наснаги, а сльози будуть тількі радісні ,
Дуже сподобався ваш вірш, незвичайний за ритмикою, водночас і зворушливий і караючий, мов десниця Божа. Висвітлили всі темні кутки людської душі краще, ніж будь яким рентгеном. Ніщо не сховалося від вашого орлього зору - усе відмітили про все зробили висновкию Навіть моторошно якосьЮ та це у доброму сенсі. І ще одне - дуже нагадує ваш вірш Плужникову поему "Галілей" Там теж про матерію і дух, але у вас навіть жорсткіше, ніж у Плужника, мабуть час такий, що не до сантиментів. час
Вірно усе у боротьбі, у протистоянні. Тому мабуть я полюбляю надусе світанки і ранні внчори, бо в них спокій і тиша. А вірш у вас вийшов гарний з неординарними образами і римами. Успіхів Вам.