Коли б Ваші слова, пане Іване, та й здійснілись би і ми всі із різних куточків посідали до одного об'єднуючого столу якамога скоріше. Ніяких би чвар, від яких ми так потерпаємо, не було б.
Гарний чуттєвий вірш, але потребує доопрацювання - ритмики і тоді буде неперевершений. ось наприклад, такий дріб'язок, а зувчить легше; "Поволі встає, розпрвляючи блузку" , а не розправляє. Є ще декілька таких місць. Я, розумію, бо сам автор, що іноді у захваті такі речі опиняються поза зором, і тоді поради сторонніх людей стають корисні. Успіхів вам.
Гарний вірш. Але трохи не погоджуюсь із визначенням, бо вважаю, що сова не замуровувати потрібно, а, перш за все, давати їм волю, і тоді вони обов'язково-казково віддячать.
Усім би нам мати поруч із собою таку бабусю. Жили б і не хворіли. Вірш гарний, але трохи недоопрацьований. Строфа, "Збира ромашку і чебрець/і деревій і м'яту/ і подорожник й яливець/ все, чим земля багата. у вас трохи збилася у рядках. Виправте. І ще - те ж сама неузгодженність у строфі: "Всім посміхнеться, раду дасть/всіх ніжно привітає/і зробить вміло диво-мазь/ і біль у мить зникає.. Ось і все. Виправте і буде все на місці. Успіхів вам, натхнення.