Ворог
Мій ворог закоханий в себе,
У волю небесних
птахів,
Налив мені більше,
ніж треба
Й додому мене не
привів.
Вселивши недобре у
вічі,
Він з мене сміявся
до сліз,
На граблі
заскочивши двічі,
Ще й чорта з собою
приніс.
В обличчя
зневажливо плюнув
Коктейлем принизливих
фраз,
У душу прозору та
юну
Встромивши кинджала
образ.
Залишив мене наодинці,
Без друзів, грошей,
почуттів,
На крилах пекельної
птиці
В ікони мої
залетів.
У полум’я кинувши
ряси
І книги Святого
Отця,
Зі скла він до мене
сміявся,
Мій ворог насправді – це я.
|