Цінуймо,люди,наче скарб,своє життя І пам"ятаймо,що воно так швидко лине, Усі ми віримо у краще почуття, Та тільки не завжди воно щасливе. Летять роки,неначе бистрі коні, Пройшла дитинства й юності пора, Вже й зрілість і сивіють наші скроні, І старість у віконце загляда. Було в житті і добре, і погане, Була і радість,та була й печаль І світле почуття таке весняне, І стежечка,що йде кудись удаль. Було й минуло,вже не повернеться, Лиш в сні насниться у нічну порУ І серце так стривожено заб"ється, Згадавши особливу ту весну Зустріла я тебе тою весною Коли цвіли сади ,як у раю Тоді і покохалися з тобою У нашім ріднім і чарівнІм краю. Життя лиш мить,так швидко пролітає, Тож треба нам спішити жити і любить, Бо все у цьому світі,все минає- Не так вже й довго нам данО у світі жить!
|