Хороший, але дуже сумний вірш. Читаю і згадую свого сусіда, молодого хлопця-атовця, який загинув п"ять місяців тому. Чудовий хлопець, мав одружуватися. Дівчина гарна була. Разом служили, точніше, воювали. Залишився батько одинак. Дуже сумний у Вас вірш. Але таке зараз життя. Безнадійно сумне.
Масляна, вона ж Колодій, не є суто російським святом. Це - прадавнє слов"янське свято. В Україні на Масляну (Колодія) головною стравою були вареники, хоча млинці і пиріжки теж пекли. Зараз в українській мові це свято зазвичай називають - Масляна. Тому добре, що Ви нагадали своєм віршем частку історії України. Свято це було веселим, а не сумним. Та й зараз воно таким лишається.
От, тільки не треба мене лякати у моїй країні, пане Костинський, офіцерами з СБУ. Це там, в США, Ви можете" командувати парадом", а в Україні в СБУ працюють нормальні хлопці і вміють розрізняти психічно хворих людей від звичайних пенсіонерів з пенсією в 50 доларів. Щодо мого майбутнього кінця, то не переживайте Ви так за мене, турботливий Ви наш. Як і всі пересічні українці, я, звичайно, сподіваюсь на краще, але тільки за умови, що Ви і подібні Вам "правдолюби"з-за кордону, як з США, так і з Росії, не будуть пхати свого носа в Україну і ми матимемо можливість самим вирішувати, як жити і з ким дружити. А от як поетеса, то я - нуль. Тут я з Вами погоджуся. Та я й наміру не маю прославитися віршами. То не вірші, то лише мої римовані думки, примітивні, погано римовані, але мої власні. Не подобаються - не читайте. Я обіцяю Вам на Ваші сторінки не заходити і коментарі не залишати. Гуд бай, Вам. Моє шануваннячко, "патріотичний" Ви наш. Ах, так, ледве не забула. Нагадайте панові Василю, що я на Адміна не "тягну". Ви ж бо тут, на сайті, головнокомандуючий. І на закінчення нашої чемної розмови хочу Вам нагадати, що часи совка, коли вільнодумців запроторювали в психлікарні вже минули. Правда, Ви до Америки дременули раніше і цього не знаєте.
А мені Ваш рудий блазень подобається. На відміну від інших посадовців, він досить щирий, розумний і передбачливий. А тільки Україні не зброя потрібна, і не війна, а розвиток економіки і повернення українців з європейського рабства додому. А Ваші вумники нашими руками і на нашій крові хочуть в рай в"їхати. Гречно дякую за таку "допомогу", типову, до речі, для всіх країн третього світу, в яких Штати вбачають свій інтерес. Між іншим, це характерно і для російської еліти - захоплювати те, що погано лежить. І не тільки для Росії..
От. бачите, пане Костинський, як з Вас поперло радянське минуле. Ви зразу ж згадали про стукання до СБУ. Може, й у своїй молодості Ви також активно співробітничали з КДБ, якщо думаєте, що доноси на вільнодумців - діло святе? А може, Ви й в США співробітничаєте з спецслужбами і регулярно "стукаєте" на письменницьку братію? А Вашими знайомими СБУшниками не хизуйтеся. Я дійсно такий, як Ви сказали, нуль, що цим хлопцям буде нецікаво. Хіба що я почну читати їм твори мого улюбленого вчителя - Вольтера, а заодно й тлумачити їх. А щодо літературної оцінки Ваших творів і цього зокрема, то я в них не знаходжу й натяку на Вашу геніальність. Перепрошую за різкість, але Ви напросилися самі. А ще я інколи думаю, що Ви вважаєте цей сайт своєю власністю і, схоже, починаєте диктувати тут кому що писати, як і яким чином оцінювати. Шкода. Але зверхність - то є типова риса громадянина США. А Ви - хороший учень.
Сліпе теля Ви, пане Костинський. Отой Ваш рудий блазень розумніший від Вас, бо побачив нашу українську реальність краще(бізнесмени, як правило, розумніші, ніж пересічні громадяни). Щодо грошей, то мені шкода, що Ви стільки їх потратили на марне. Я розчарувалася в націоналістах ще під час майдану, коли в кульмінаційний момент на трактор видерся олігарх Порошенко (за свої гроші переживав, бач.), а свободівці навіть не намагалися опинитися на його місці там, наверху. Приїжджайте сюди і тоді побачите нашу реальність і зрозумієте, що суть того, що відбувається тут, зовсім не в грошах, а в розчаруванні народу у своїх вожаках.
Не зліть бабусю, пане Костинський, ох, не зліть. В гніві я - страшна. Ці Ваші круті хлопи...
Усіх "туземців" намагаються "Порятувати від біди". Війська там їхні опиняються, "Демократичні", хоч куди!.... Чим кращі ці Владики Всесвіту Сусідів наших - росіян?!...
Ой, не зліть бабцю, пане Борисе. Між іншим декілька моїх племінників-американців як раз служать в армії США. Не люблю я армію, усяку взагалі. А війни ... так просто ненавиджу. Війна це таке лайно, під яким би гарним соусом її не подавали і яких би дифірамбів не співали.
Пане Костинський, з ситої і чванливої Америки не побачити голодну, знекровлену війною, пограбовану олігархами, Україну. Ви, подібно до наших можновладців, не маєте ні найменшої уяви, як виживають зараз Ваші колишні співвітчизники. Ви нас тавруєте, а ми, пересічні громадяни, всього лише намагаємося вижити в цьому пеклі, що називається Україною.
М-дя....пане Борисе. Розчарували Ви мене, тупу, малограмотну, провінційну бабцю. Ні, не віршем своїм розчарували. З віршем як раз все ОК (згідно нормам, на які Ви посилаєтеся. Боронь Боже, панові Василеві його видаляти. Він не зашкодить молодим. А старим вже не до еротики зараз. На поетичних сайтах еротика зараз - норма життя. Чим більше еротики і мату, тим кращий поет. (Така зараз загальна мода.)Розчарували Ви мене трактуванням цього чудового полотна великого Тінторетто. (Маю Вас запевнити, що навіть в нашій глухій провінції є люди, обізнані з творчістю геніїв епохи Відродження). Але Ви є першою людиною, так мені здається, котра побачила в цій геніальній картині те, що до неї ніхто ще не бачив. (Ну, звісно, може, в США є ще подібні Вам люди, не знаю. Там ЛГБТ групи -в фаворі..) Так от. Мене здивувало не те, як Ви тлумачите пані Катерині, що то там зображено з еротичної точки зору, а маленька примітка в кінці Вашого пояснення. Знаючи міфи стародавнього світу і любов митців періоду Відродження до відтворення героїв цих міфів в своїй творчості, я була трохи шокована Вашою приміткою. Як відомо, Тінторетто створив Данаю на основі міфа про зачаття її сина, Персея, від Зевса, котрий в образі чарівного променя проник в потаємні покої Данаї. Не буду описувати цю картину детально. Скажу лише, що в епоху пізнього Відродження трактовка образу Данаї змінилась. Як бачимо, на тілі Данаї розсипані монети, вона дістає їх зі скриньки і подає своїй служниці. Ніякого натяку на лесбийство, звісно. За часів пізнього Відродження Даная стала символом проститутки, втративши той шарм, який був переданий геніальним Тінторетто в той час, коли творив художник. Але Ви, пане Костинський, в своєму описі образу Данаї пішли ще далі, натякаючи пані Катерині на лесбійську любов. Певне, Тінторетто і подумати не міг в той далекий час, як будуть трактувати його геніальний витвір через шість столітть. М-дя... Потішили Ви мене, пане Костинський. Але, звісно, на те ж вони і генії, щоб ми, нинішні продовжували будувати здогадки про те, що вони витворили.
О, я так розумію, що це перша проба пера. Віршем, звісно, це назвати ще не можна. Всього лише купа емоцій, без огляду на морфологію та синтаксис рідної мови. Але якщо пан трохи ще подумає мізками, а не емоціями і почитає дещо з теорії римування, а також, для початку, загляне в шкільний підручник з укр.мови, то, можливо, вийде непоганий вірш. Якби пан був молодший, я би цього не писала, але пан має за п"ятдесят років, а тому повинен висловлювати думки правильною українською мовою, де лаятися, я думаю, можна, але виключно, знову ж таки, рідною мовою.